ОНП
Прикладні наукові дослідження - це
Система наукових знань складається з таких основних елементів:
Прикладні наукові дослідження - це:
ТЕОРІЯ ЦЕ
Природу пізнання, закономірності пізнавальної діяльності людини, її пізнавальні можливості та здібності вивчає:
Назвіть структурні елементи теорії:
Сукупність конкретно-історичних когнітивних і ціннісних засобів пізнання, що визнані науковим співтовариством і забезпечують реалізацію наукової діяльності-це:
Міждисциплінарна концепція самоорганізації складних систем у процесі їх еволюції-це:
Системність науки реалізується становленням та розвитком її як окремого:
Узагальнений опис даних спостереження та
експерименту у вигляді безлічі фактів і емпірично спостережуваних (феноменологічних) законів-це:
Форма наукового пізнання, яка відображає звʼязки і закономірності дійсності та спрямована на її перетворення, а також поєднує істинне знання про дійсність та субʼєктивну мету її перетворення-це:
Система достовірного, обʼєктивного, доведеного, перевіреного практикою, знання сутнісних характеристик певного фрагменту реальності-це:
Логічно-системний опис властивостей, відносин і законів певної множини ідеальних обʼєктів-це:
Форма і засіб наукового пізнання, за допомогою яких формується один із можливих варіантів вирішення проблеми, істинність якої ще не встановлена і не доведена-це:
Форма та засіб наукового пізнання, яка є способом розуміння, пояснення, тлумачення основної ідеї теорії, це науково обґрунтоване і
в основному доведене вираження основного
змісту теорії-це:
Аксіологія-це теорія:
Синергетика як теорія, досліджує системи складні, а саме:
Назвіть хронологічні рамки періоду розвитку некласичної філософії:
Науку кінця ХХ - початку ХХІ ст. називають:
Започаткований французьким філософом О.
Контом, філософський напрям, що обʼєднав ті течії, школи, концепції, які у розвʼязанні філософських проблем надавали перевагу не абстрактно-метафізичним підходам, а
науковим засобам або «позитивному»
знанню-це:
Започаткований французьким філософом О.
Контом, філософський напрям, що обʼєднав ті течії, школи, концепції, які у розвʼязанні філософських проблем надавали перевагу не абстрактно-метафізичним підходам, а
науковим засобам або «позитивному»
знанню-це:
Виокремлюють два типи класифікації знання:
Поняття науки містить три складові:
Провідний елемент наукового простору, впорядкована в просторі й часі знаково-символічна система вираження пізнавальної діяльності людини-це:
Фрагмент (частина) будь-якої реальності (природної, соціальної, субʼєктивної, розумової, душевної та ін.), який не збігається у цей момент з інтелектом, що пізнає, та на який спрямована пізнавальна активність-це: … пізнання
Основне завдання наукового пізнання-це відкриття:
Елементи, що складають основу наукового
знання, що відбивають обʼєктивні властивості речей і процесів-це:
Фундаментальне знання з
соціальногуманітарних наук та природничих математичних наук, філософські принципи і підстави, етичні, економічні та екологічні регулятиви і обмеження, оцінювання соціального і практичного характеру-це: …. Значення
Інтуїтивне пояснення явища без проміжної аргументації, без усвідомлення всієї сутності звʼязків, на базі яких робиться висновок-це:
Система усталеного, організовано впорядковано достовірного знання,
апробованого практикою-це:
Метод наукового пізнання, в якому різні елементи зʼєднуються не механічно, а узагальнюючо-аналітично виділених у відповідності до вивчення особливостей обʼєкта-це:
Метод наукового пізнання, коли є рух нашого мислення від загального до часткового,
окремого-це:
Метод наукового пізнання, коли на підставі
знання про окреме робиться висновок про загальне-це:
Метод мисленого відволікання частини властивостей, звʼязків, відношень обʼєкта пізнання, з метою його спрощення і виділення найістотніших і найсуттєвіших ознак-це:
Особливий пізнавальний прийом, при допомозі якого вивчені властивості одних обʼєктів переносяться на інші-це:
Некласична наука характеризується:
На емпіричному рівні пізнання дослідник орієнтується на:
На теоретичному рівні пізнання дослідник орієнтується на:
Постнекласична наука характеризується такою
рисою, як:
Появу класичного природознавства, коли усі наукові досягнення вбудовувались в загальну галієвсько-ньютонівську картину світу,
знаменувала:
До дисциплінарної організації та диференціації
науки призвела:
Обʼєктом якої науки стають «людинорозмірні»
комплекси, невідʼємним компонентом яких є
людина?:
Складні, складноорганізовані системи, надскладні системи, що спроможні до самоорганізації досліджує:
Форма мислення, в якій відбиваються істотні
ознаки одноелементного класу чи класу
однорідних предметів-це:
Форма мислення, в якій що-небудь стверджується чи заперечується про предмети, їхні властивості чи відносини-це:
Форма мислення, за допомогою якої з одного чи декількох суджень, названих посилками, за
визначеними правилами виходить висновок-це:
Уявне встановлення подібності чи відмінності предметів за істотними чи неістотними ознаками-
Це:
Уявне розчленовування предметів на їхні складові частини, уявне виділення в них ознак-це:
Логічна операція, в результаті якої відбувається перехід від поняття з вужчим обсягом (видового)
до поняття з ширшим обсягом (родового) шляхом
збіднення його змісту, тобто вилучення специфічних для вихідного поняття видових
ознак-це:
Виведення одного знання з іншого, істинність якого була раніше встановлена і перевірена
людською практикою-це:
Міркування, аргумент, який спирається на розум і логіку-це:
Наукове дослідження починається з:
Найбільш розвиненою формою наукового пізнання є:
Структурно методологія наукового пізнання містить два змістовно відмінні елементи:
Сукупність будь-яких елементів, одиниць, частин, обʼєднувальних за спеціальною ознакою,
призначенням-це:
Емпіричний метод порівняння - це пізнавальна операція:
Методи наукового пізнання за ступенем загальності і сфери дії поділяють на три основні
групи:
У структурі загальнонаукових методів можна виділити такі три рівні:
До методів емпіричного дослідження відносять:
До методів теоретичного пізнання відносять:
Емпіричний метод опису - це пізнавальна операція:
Назвіть структурні елементи теорії:
Принцип це
Сукупність дії багатьох законів; система істотних, необхідних загальних звʼязків, кожна з яких складає окремий закон - це:
Метод теоретичного дослідження та побудови наукової теорії, за яким деякі ії твердження беруть як вихідні аксіоми, а всі інші положення виводять з них шляхом міркування за певними логічними правилами-це:
Метод наукового дослідження, який полягає у висуванні гіпотез про причини досліджуваних явищ та переході від знання загальних закономірностей до окремого його прояву-це:
Методика - це фіксована сукупність прийомів:
Елемент, що конституює науку, і водночас основна її цінність-це:
Пізнання законів розвитку природи і суспільства, їх вплив на предмети та явища, їх властивості та відношення, що виконується за допомогою логічного та абстрактного мислення-це мета:
Напрям у теорії пізнання, що визнає чуттєвий досвід джерелом знань і стверджує, що всі знання ґрунтуються на досвіді. Протистоїть раціоналізму та містицизму-це:
Оберіть три правильні відповіді. Загальні методи пізнання поділяють на три групи:
Оберіть три правильні відповіді. Назвіть три рівні методологічних принципів науки:
Оберіть три правильні відповіді. Назвіть методи емпіричних досліджень:
Оберіть три правильні відповіді. Назвіть методи теоретичних досліджень:
Оберіть три правильні відповіді. У НАН України функціонують три секції:
Методологія дослідження - це:
Обʼєктами інформаційних відносин є:
Науково-технічна інформація - це:
Принцип - це:
Спосіб встановлення істини шляхом відповідності чи невідповідності відчуттям-це верифікація
Гуманізм - система поглядів, згідно з якими вищою цінністю проголошується людина та її право на свободу, щастя й розвиток і прояв своїх здібностей; ідейний напрям культури епохи
Відродження
Мислення - вища форма цілеспрямованого й узагальненого пізнання субєктом істотних звязків і відносин між предметами і явищами, а також у творенні нових ідей і програмуванні дій
Модернізм - світоглядно-мистецький напрям ХХ ст., що грунтується на запереченні методів, зразків, норм класичного мистецтва, утвердженні субʼєктивізму і формалізму
Рефлексія - спосіб мислення, що спрямований на осмислення й усвідомлення пізнавального акту й пізнання внутрішнього світу людини
В основі гуманітарних знань лежить переважно розуміння, або взаєморозуміння, яке розкриває сутність буття людини і світу і сприяє розвитку духовних загальнолюдських цінностей.
Постнекласична наука є сучасною наукою, яка характеризує новий тип обʼєктів, методологічних підходів, постнекласичної раціональності, організації пізнавальної діяльності та організації наукових досліджень.
Соціальне пізнання - пізнання соціальних реалій життєвого середовища людей - постає як необхідна умова його налагодження відповідно до природи і призначення людини
Наукове пізнання - це цілеспрямований процес, що забезпечує вирішення чітко визначених пізнавальних завдань, поєднаних метою пізнавального процесу.
Вставте пропущене слово. Відносна істина - це таке знання, яке, по суті, правильно, але не повно відображає дійсність і надає їй всебічного
вичерпного образу.
Абсолютна істина - це такий зміст знань, який тотожний своєму предмету і який не буде спростовуватися подальшим розвитком пізнання
та практики.
Істина виражає сутнісний зміст та безпосередню мету пізнавального процесу і характеризує його результат - знання як адекватне відображення субʼєктивної й обʼєктивної реальності у свідомості
людини.
Структурним елементом методології є метод - систематизована сукупність дій, які необхідно здійснити, щоб вирішити певне завдання або досягти певної мети; спосіб досягнення якої-небудь мети, рішення конкретної задачі.
Парадигмальне знання - це система усталеного,
організовано впорядковано достовірного знання, апробованого практикою у широкому сенсі цього
слова.
Системний підхід — це сукупність загальнонаукових методологічних принципів (вимог), в основі яких лежить розгляд обʼєктів як
систем.
Основною рисою постнекласичної науки є людиновимірність.
Відносна істина - це таке знання, яке, по суті, правильно, але не повно відображає дійсність і надає їй всебічного вичерпного образу
Абсолютна істина - це такий зміст знань, який тотожний своєму предмету і який не буде спростовуватися подальшим розвитком пізнання
та практики
Структурним елементом методології є метод - систематизована сукупність дій, які необхідно здійснити, щоб вирішити певне завдання або досягти певної мети; спосіб досягнення якої-небудь мети, рішення конкретної задачі.
Соціальне пізнання - пізнання соціальних реалій життєвого середовища людей - постає як необхідна умова його налагодження відповідно до природи і призначення людини
Виоĸремлюють два типи ĸласифіĸації знання:
Поняття науĸи містить три сĸладові:
Провідний елемент науĸового простору, впорядĸована в просторі й часі знаĸово-символічна система вираження пізнавальної діяльності людини-це:
Фрагмент (частина) будь-яĸої реальності (природної, соціальної, суб’єĸтивної, розумової, душевної та ін.), яĸий не збігається у цей момент з інтелеĸтом, що пізнає, та на яĸий спрямована пізнавальна аĸтивність-це:
Основне завдання науĸового пізнання-це відĸриття:
Елементи, що сĸладають основу науĸового знання, що відбивають об'єĸтивні властивості речей і процесів-це:
Фундаментальне знання з соціальногуманітарних науĸ та природничих математичних науĸ, філософсьĸі принципи і підстави, етичні, еĸономічні та еĸологічні регулятиви і обмеження, оцінювання соціального і праĸтичного хараĸтеру-це:
Інтуїтивне пояснення явища без проміжної аргументації, без усвідомлення всієї сутності зв’язĸів, на базі яĸих робиться висновоĸ- це:
Система усталеного, організовано впорядĸовано достовірного знання, апробованого праĸтиĸою-це:
Загальнонауĸові методи дослідження поділяють:
Оберіть три правильні відповіді. Загальні методи пізнання поділяють на три групи:
Оберіть три правильні відповіді. Назвіть три рівні методологічних принципів науĸи:
Метод науĸового пізнання, в яĸому різні елементи з’єднуються не механічно, а узагальнюючо-аналітично виділених у відповідності до вивчення особливостей об’єĸта-це:
Основним здобутĸом схоластиĸи, яĸа оформилася у ІХ–ХІІ ст., є:
Методиĸа – це:
Створюйте онлайн-тести
для контролю знань і залучення учнів
до активної роботи у класі та вдома
