оо

Означає усунення, виключення впливу всіх, крім одного, факторів на величину результативного показника. Цей прийом виходить з умовного визнання того, що всі фактори змінюються незалежно один від одного: спочатку змінюється один, а всі інші залишаються без зміни; потім змінюються два; потім три і т.д. за незмінних інших. Це дає змогу визначити вплив кожного фактора на величину досліджуваного показника окремо.

 Він є найуніверсальнішим і використовується для розрахунку впливу факторів в усіх типах факторних моделей. Цей спосіб полягає у визначенні впливу окремих факторів на зміну величини результативного показника з допомогою поступової заміни базисної величини кожного факторного показника у факторній моделі на фактичну величину у звітному періоді. З цією метою визначають низку умовних величин результативного показника, які враховують зміну одного, потім двох, трьох факторів, припускаючи, що інші фактори є незмінними. 

 Цей спосіб є спрощеним варіантом способу ланцюгових підстановок. Як і останній, він використовується для розрахунку впливу факторів на приріст результативного показника в тих моделях, де результативний показник представлений у вигляді добутку факторів Y = Х1Х2, або в змішаних моделях типу Y = (Х1 – Х2)Х3.

 Він є найуніверсальнішим і використовується для розрахунку впливу факторів в усіх типах факторних моделей. Цей спосіб полягає у визначенні впливу окремих факторів на зміну величини результативного показника з допомогою поступової заміни базисної величини кожного факторного показника у факторній моделі на фактичну величину у звітному періоді. З цією метою визначають низку умовних величин результативного показника, які враховують зміну одного, потім двох, трьох факторів, припускаючи, що інші фактори є незмінними. 

Цей спосіб є спрощеним варіантом способу ланцюгових підстановок. Як і останній, він використовується для розрахунку впливу факторів на приріст результативного показника в тих моделях, де результативний показник представлений у вигляді добутку факторів Y = Х1Х2, або в змішаних моделях типу Y = (Х1 – Х2)Х3.

Означає усунення, виключення впливу всіх, крім одного, факторів на величину результативного показника. Цей прийом виходить з умовного визнання того, що всі фактори змінюються незалежно один від одного: спочатку змінюється один, а всі інші залишаються без зміни; потім змінюються два; потім три і т.д. за незмінних інших. Це дає змогу визначити вплив кожного фактора на величину досліджуваного показника окремо.

– це правова і фінансова можливість позичальника залучати позикові кошти, а також його здатність в умовах невизначеності повернути отриманий кредит з відсотками в терміни, встановлені кредитною угодою. 

– це все наявне майно і цінності разом з борговими правами, розташовані у лівій частині балансу. 

– це відносний показник, що відображає ступінь прибутковості господарської діяльності підприємства.

 Цей спосіб є спрощеним варіантом способу ланцюгових підстановок. Як і останній, він використовується для розрахунку впливу факторів на приріст результативного показника в тих моделях, де результативний показник представлений у вигляді добутку факторів Y = Х1Х2, або в змішаних моделях типу Y = (Х1 – Х2)Х3.

Використовується для вимірювання впливу факторів на результативний показник тільки в таких моделях, де результативний показник представлений у вигляді добутку факторів (типу Y = Х1Х2) та в комбінованих моделях типу Y = (Х1 – Х2) • Х3. Цей спосіб відрізняється від попередніх тим, що розрахунки впливу факторів на досліджуваний показник проводяться виходячи з відносних показників їх зміни, що виражені у відсотках або коефіцієнтах.

Означає усунення, виключення впливу всіх, крім одного, факторів на величину результативного показника. Цей прийом виходить з умовного визнання того, що всі фактори змінюються незалежно один від одного: спочатку змінюється один, а всі інші залишаються без зміни; потім змінюються два; потім три і т.д. за незмінних інших. Це дає змогу визначити вплив кожного фактора на величину досліджуваного показника окремо.

Орієнтується на кращий з гірших результатів. Недолік: використання лише одного варіанту розвитку ситуацій для кожної альтернативи в обгрунтуванні рішення. 

За даним критерієм береться до уваги лише найкращий результат. Недолік: невраховує зовнішнє середовище лише внутрішнє, використання лише одного варіанту розвитку ситуацій доя кожної альтернативи в обгрунтуванні рішення. 

Ґрунтується на припущенні, що відомі імовірності настання можливих станів зовнішнього середовища. Відповідно до правила , оптимальною вважається альтернатива з більшим значенням математичного сподівання, ніж в інших альтернативах

Поєднання правила максимакс і максимін воно означає що ми обираємо максимально найкращого результату.