Основи естетики

1750 р.

1812 р.

1760 р.

1713 р.

ті аспекти дійсності, що відображають красу та гармонію.

ті аспекти реальної дійсності, що відображаються в її умовних поняттях.

ті аспекти абстрактної дійсності, що відображаються в її поняттях,

категоріях і законах.

ті аспекти реальної дійсності, що відображаються в її поняттях,

категоріях і законах.

естетичні явища, естетичні зв'язки, естетичні поняття, естетичні моралі.

естетичні властивості, естетичні

можливості, естетичні явища, естетичні образи.

естетичні властивості, естетичні

зв'язки, естетичні явища, естетичні процеси.

естетичні норми, естетичні зв'язки, естетичні поняття, естетичні явища.

це естетичні потреби, естетичний смак, естетичний ідеал і все

прекрасне в дійсності та мистецтві.

це естетичні можливості, естетичний погляд, естетичний приклад і все

прекрасне в абстракції та мистецтві.

це естетичні потреби, естетичний погляд, естетичний ідеал і все

прекрасне в мистецтві.

це естетичні потреби, естетичне задоволення, естетичний ідеал і все

прекрасне в житті.

це, зокрема, трагічне й комічне.

це, зокрема, позитивне й негативне.

це, зокрема, песимістичне й оптимістичне.

це, зокрема, абстракційні поняття.

це взаємозв'язок естетичних потреб і естетичних почуттів;

естетичних понять і етичних норм.

естетичних ідеалів та естетичних можливостей.

естетичних потреб та естетичних ідеалів;

Краса існує об'єктивно, це ознака предметів, речей.

Краса існує суб'єктивно, вона не є ознакою предметів, речей.

У мистецтві необхідно дотримуватись істини, позаяк воно повинно слугувати правді.

Життя - це абсурд, брехня.

крещенням Русі

міфопоетичною свідомістю давнього слов'янства

гарним естетичним смаком давніх слов'ян

високими духовними цінностями тих часів

1) концепція позасвідомого як регулятора сновидінь;

2) учення про дитячу сексуальність;

3) теорія духовності.

1) концепція свідомого як регулятора людської поведінки;

2) учення про дитячу сексуальність;

3) теорія 9-ти життів.

1) концепція позасвідомого як регулятора людської поведінки;

2) учення про дитячу сексуальність;

3) теорія сновидінь.

1) концепція сновидінь як регулятора людської поведінки;

2) учення про дитячу самобутність;

3) теорія самобутності.

«Воно» (Ід) - сфера свідомого;

«Ти» (Его) - сфера свідомості;

«Над-Я» (Супер-Его) - моральний цензор.

«Воно» (Ід) - сфера підсвідомого;

«Я» (Его) - сфера свідомості;

«Над-Я» (Супер-Его) - моральний цензор.

«Воно» (Ід) - сфера свідомого і несвідомого;

«Я» (Его) - сфера розуму;

«Ми» (Супер-Его) - моральний цензор.

«Воно» (Ід) - сфера підсвідомого;

«Я» (Его) - цензор свідомості;

«Над-Я» (Супер-Его) - фізичний цензор.

компонент, який характеризує явища дійсності з точки зору їх

довершеності

компонент, у якому панують свідомі інстинкти, пов'язані з

необхідністю задоволення духовних потреб

компонент, у якому панують несвідомі інстинкти, пов'язані з

необхідністю задоволення біологічних потреб

компонент, у якому панує гармонія, пов'язана з

духовним спокоєм

основні поняття естетичної теорії, духовні моделі естетичної

практики, естетичного освоєння світу.

основні поняття естетичної сфери, моральні моделі естетичної

теорії, естетичного познання світу.

основні принципи естетичної теорії, духовні моделі естетичної

діяльності, естетичного освоєння світу.

поняття естетичної діяльності та естетичного освоєння світу

місця, самопочуття та часу.

місця, дії та часу.

моралі, бажання та норми.

моралі, норми та моральності.

наукова, популярна, драматична.

легенда, догма, комедія.

епос, повість, легенда.

епос, лірика, драма.

Нікола Буало

Аврелій Августин Блаженний

Александр-Готліб Баумгартен

Георг Вільгельм Фрідріх Гегель

удосконаленням понятійно-категорійного апарату;

дослідженням значення міфологічної свідомості людства;

розглядом естетичних проблем народу Європи 19 століття;

закликом до «переоцінки всіх цінностей»;

проблема пізнавальної діяльності людини.

проблема наукової діяльності людини.

проблема наочної діяльності людини.

проблема духовного розвитку людини.

XVIII ст. та ХIX ст.

XVII ст. та ХVIII ст.

XVI ст. та ХVII ст.

XIX ст. та ХX ст.

викликає дошкульний сміх і містить руйнівну оцінку

різних негативних явищ.

заперечує, карає недосконалість світу в ім'я його корінного перетворення

відповідно до ідеалів.

категорія, що відбиває закономірний характер розвитку дійсності, внутрішню і зовнішню погодженість.

категорія що відрізняється

гіпертрофією, особливим загостренням.

5

3

11

12