Папапа

Моя срака

Чорна срака

Я чорномаза дитинка

Ай ай ай

Ну десь ееее 5 секунд

Наверно піду я вб'юсь

Глобальне дослідження впливу рандомної херні на світову рівновагу

Вступ

З давніх-давен людство шукало сенс у речах, які не мають сенсу. Чому голуби завжди знають, куди йти? Чому шкарпетки зникають у пральній машині? Чому після 2-ї ночі мозок починає генерувати максимально непотрібні думки? Сьогодні ми розглянемо всі ці питання та ще більше херні, яку ніхто не просив.

Основна теорія

Згідно з Законом Вселенської Дурості (ЗВД), будь-яка випадкова херня має шанс 99.9% стати важливішою за будь-яку серйозну справу. Наприклад:

Тобі треба зробити диплом, але ти гуглиш, скільки важить хмара.

Важлива зустріч через 10 хвилин, але ти раптом згадуєш, що динозаври могли не ричати, а нявкати.

Треба лягати спати, але ти читаєш статтю "Чому равлики можуть спати 3 роки підряд".

Це доводить, що мозок має вбудований механізм саморуйнування через надмірну допитливість.

Формули хаосу

Введемо кілька ключових змінних:

— рівень рандомності думок (вимірюється в хом'яках на квадратний метр).

— кількість справ, які ти відклав.

— час після опівночі.

Формула критичного рівня херні виглядає так:

H = (R \times C)^{T/2}

Дослідження феноменів

1. Синдром "ще одна сторінка Вікіпедії"

Починається з "хто придумав сірники?"

Закінчується "як називається наука про пташині яйця?" (відповідь: оологія).

2. Загадка правої шкарпетки

Ліва шкарпетка є. Права — пропала.

Теорія: пральна машина — портал у паралельний вимір, де є Шкарпеткова Імперія.

3. Магія бутерброда

Маслом вниз? Закон Мерфі.

Маслом вгору? Пощастило.

Якщо впав рівно? Всесвіт завис.

Висновки

Світ тримається на абсурді. Якщо ти читаєш це

замість роботи — вітаю, ти живеш за законом Вселенської Дурості.

30 яєць

Еуе

Луицл

Бебебе

Даууу