ПЧ Є.Гуцало "У гаї сонце зацвіло"

бо сонце стає похмуре

бо сонце зажурене

бо сонечко стає веселе, приязне, усміхається

бо гай усміхається сонцю

весняного повітря

парного молока

духмяного хліба

маминого борщу

У дядька Градобика

У тітки Секлети Воропай

У Павла Гречаного

В обійсті головного героя повісті

Щоб попросити шматочок цукру.

Щоб розпитати, чи багато йому зосталось йти додому.

Бо солдат дуже нагадував йому тата, який вертається додому.

Щоб розпитати солдата про батька.

сумних

веселих

тужливих

журливих

Ярина

Василина

Леся

Ліна

А може, час посувається тому, що годинник іде?

Годинник мав звичку поспішати або відставати.

"А ти чого калічиш ходики?"

До годинника запросили майстра.

піч

вікна

колиска

сволок

любила вдягати намисто

тужила за батьком, дуже чекала на нього

гарно співала

піклувалася про сина, дуже його любила, нічого для нього не шкодувала

працювала у полі

ходила на весілля, щоб привітати молодих

зводилася удосвіта, до роботи готувала їсти, поралася на городі

мріяла мати корову, щоб вистачало і поїсти, і продати

Завжди щось приносила на гостини

Була одинокою

Жила з донькою Галею

Любила ходити по чужих хатах, побалакати

Ніколи ні про кого лихого слова не скаже

Вважала, що треба жити для себе, а потім, якщо захочеш, допомагати іншим

Піклувалася про чужих дітей

Дуже хотіла мати багато дітей

з пересторогою

зверхньо

з теплом і турботою

ображався на неї

хлопчик, головний герой повісті

Василина

мама сама сплела для себе вінок

Ярина, мама Василини

у полі

на городі

у гаю

на печі

неочікуване щастя

страшно, аби не впасти

заздрісний погляд Павла Гречаного

Семен Сухорада сказав, що йому потрібні помічники

летиш, неначе у своє майбутнє

радість твоя розгорнула крила

добре, що мене побачила верхи Василина