Передумови політичного дроблення Русі. Любецький з'їзд князів.

У якому році на з’їзді руських князів ухвалено таке рішення:

«…Кожен хай держить отчину свою: Святополк – Ізяславів [уділ]; Володимир – Всеволодів [уділ]; Давид, Олег, Ярослав – Святославів [уділ]; іншим [хай будуть] уділи, які їм роздав Всеволод…»?

Яку мету переслідував великий київський князь Ярослав Мудрий, заповідаючи своїм синам:

«Осе я одходжу зі світу сього. А ви… майте межи собою любов, бо ви є брати… Тепер же поручаю я, — замість себе, — стіл свій, Київ, найстаршому синові Ізяславу. Слухайтесь його, як ото слухались ви мене, нехай він вам буде замість мене. А Святославу даю я Чернігів, а Всеволоду — Переяславль, а Ігорю — Володимир, а В’ячеславу — Смоленськ…»?

Яку земельну власність князі, бояри та інші представники панівної верхівки в Київській Русі могли передавати в спадок, продавати, дарувати, обмінювати?

Зміни в політичному устрої Київської Русі в ХІ–ХІІІ ст. були пов’язані з

Прочитайте фрагмент історичного документа та виконайте завдання.

«Прибули Святополк [Ізяславич], і Володимир [Всеволодович], і Давид Ігоревич, і Василько Ростиславич, і Давид Святославич, і брат його Олег і зібралися [в городі] Любечі, щоб уладнати мир. І говорили вони один одному, кажучи: “Пощо ми губимо Руську землю, самі проти себе зваду маючи? А половці землю нашу розносять і раді є, що межи нами війна донині. Відтепер з’єднаймося в одне серце й обережімо Руську землю. Кожен хай держить отчину свою... І на цім вони цілували хреста. А якщо відтепер хто на кого встане, то проти того будем ми всі і чесний хрест”».

Що стало одним із наслідків ухваленого рішення?

Після смерті Ярослава Мудрого в Київській державі