Термін бароко пов’язують з італійським словом та з португальським виразом:
дивний , химерний;
алмаз неправильної форми;
філософський, мудрий;
гарний, величний;
перлина неправильної форми;
дивний, взірцевий.
Термін бароко пов’язують з італійським словом та з португальським виразом:
дивний , химерний;
алмаз неправильної форми;
філософський, мудрий;
гарний, величний;
перлина неправильної форми;
дивний, взірцевий.
Позначте хронологічні рамки доби бароко:
XIII- XV ст.;
XVI – XVIII ст.;
XV- XVI ст.;
XVII - XIX ст.
У культурі бароко утвердилося уявлення про світ як про поєднання суперечливих начал:
світла й темряви;
добра і щастя;
зла і відчаю;
добра і зла;
життя і смерті;
Барокове мистецтво відображало:
складність буття;
щедрість і повноту буття;
красу життя;
тільки негативні сторони буття.
Загадковість світу митці бароко відображали за допомогою:
фантастичних елементів.
ілюзій,
розповіді казок;
снів;
марень;
Головним сюжетом барокового мистецтва стає:
відображення ідеального життя;
духовне випробування людини;
пізнання і відтворення світу через почуття та переживання;
реалістичне зображення життя.
Літературне бароко відзначається:
ускладненням форм;
поєднанням релігійних і світських мотивів та образів;
створенням фантастичних картин і образів;
тяжінням до різних контрастів;
алегорій;
намаганням уразити читача пишним і барвистим оздобленням твору;
спрямованістю проти негативних явищ життя.
Художники доби бароко:
Дієго Веласкес;
Мікеланджело Караваджо;
Клод Лоррен;
Карл Брюллов;
Пітер Пауль Рубенс;
Представники бароко в літературі:
Педро Кальдерон;
Мольєр;
Тірсо де Моліна;
Мігель де Сервантес Сааведра;
Джон Донн.
За життя твори Л. де Гонгори не друкувались, тому що:
він не хотів їх оприлюднювати.
був звинувачений у державній зраді;
він був вигнанцем;
мав церковний сан.
Гонгоризм – це:
мова, що ґрунтується на інакомовленні, натяках та інших прийомах, які утворюють прихований зміст твору.
поетична школа в іспанській поезії XVI – XVII ст.
течія в ліриці бароко.
головна ознака філософської поезії бароко.
Ліричний герой Джон Дона у сонеті «Щоб мучить мене…»:
звертається до Бога, молить, щоб почуття страху повернуло йому набожність і принесло душевний спокій, спасіння;
приречений долею на постійне блукання в океані Всесвіту;
шукає сенс свого існування;
звертається до релігії, але це не дає героєві бажаного спокою, він відчуває страх та біль.
Створюйте онлайн-тести для контролю знань і залучення учнів до активної роботи у класі та вдома
Створити тест