Персонажі казки Л. Керролла "Аліса в Країні Див"

Угадай героя.

Дуже метушливий, панікер і боягуз. Удягнений у жилетку та рукавички.Постійно носить годинник і спізнюється.

Назви персонажа за його характеристикою.

Я і автор твору - земляки. Ми родом з одного графства. Коли Королева наказала відтяти мені голову, "Кат доводив, що не можна відтяти голову, коли її нема від чого відтинати..."

Угадай персонажа.

Аліса зустрічає його на березі Озера Сліз. Щоб усі, хто потрапив до озера, обсохли, він запропонував гру Гасай-Коло. Його мова перенасичена науковими термінами.

Л. Керрол зобразив у цьому персонажі самого себе.

Назви персонажа.

Більшу частину часу спить. Інколи співає вві сні.Слугує подушкою для товаришів-чаєпивців.

Відгадайте персонажа за описом

"Май терпець" - моя порада іншим. Мій улюблений колір - синій. Моє місце перебування - чарівний гриб. Уважаю свій зріст (рівно три дюйми) хочкудишнім. Маю шкідливі звички. Курю кальян.

Відгадайте персонажа за описом

"Він слідкував за часом, за тим, аби все відбувалося вчасно. Любив жарти та каламбури, а ще завжди мав при собі капелюх..."

Відгадай персонажів за описом:

«Вона почала роззиратися довкола, прикидаючи, кудою б непомітно втекти, і раптом угледіла в повітрі якусь дивовижу. Спершу … вкрай розгубилася, але, придивившись пильніше, збагнула, що то — усміх.» 

Відгадай персонажа за описом:

«Він тихо дріботів назад, тривожно роззираючись на всі боки, мовби чогось шукав.» 

Відгадай персонажа за описом:

«На вигляд наче добродушний,— подумала Аліса,— але які в нього пазурі та зуби!.. Варто з ним триматися шанобливо». 

Назви персонажа.

«…Довго йти не довелося: садиба, яку вона невдовзі побачила, належала, безперечно, йому, бо два димарі на даху виглядали, як заячі вуха, а дах був накритий хутром. Сама садиба виявилася такою великою, що Аліса не квапилася підходити ближче, поки не відкусила чималий кусник гриба в лівій руці й довела свій зріст до двох футів. Але й тепер вона рушила з осторогою. «А що, як він і досі буйний?» — думала вона.» 

Відгадай персонажаза описом:

«… почервоніла з люті і, хижо блимнувши очима, вереснула:— Відтяти їй голову! Відтя…» 

Співає такої колискової немовляті

Бурчу, кричу на немовля,

Луплю його, як чхає.

Нехай маля не дошкуля -

До перчику звикає.