Підсумкова контрольна за рік

10

6

3

7

Прийменник, Прислівник, Числівник

Прийменник, Слолучник, Частка

Вигук, Частка, Прийменник

Сполучник, Частка, Займенник

Мама попросила сина, щоб ішов до хати, а вона піде у поле й буде жито жати.

Як хліб у хаті на столі, радіють діти і старі - так лагідно й тихо сказала бабуся.

У народі говорили, що хліб – всьому голова.

Колосочки шелестіли - вони сонечку зраділи.

6

2

8

5

У наказовому способі.

У дійсному способі.

У формі інфінітива.

В умовному способі.

такої форми дієслова немає.

неозначеною формою дієслова                                                   

особливою формою дієслова                                               

безособовою формою дієслова

самостійна змінна частина мови, слова якої називають дію або стан предмета.

незмінювана частина мови, яка виражає ознаку дії, стану, ознаку іншої ознаки.

особлива форма дієслова, яка означає додаткову дію, що супроводить головну.

Працюючі, розглянуті, існуючі.

Перемігши, перемагаючи, з'ївши.

Вимиті, жовтіючі, палаючі.

Написані, колючі, укриті.

частина мови, яка означає дію предмета.

особлива форма дієслова, яка має ознаку предмета за дією або станом;

невідмінювана частина мови, яка виражає ознаку дії, предмета чи іншої ознаки;

замерзлі, яскравий, свіже;

збережений, зелене, полохливий;

вишитий, пожовклий, побілена.

дієприкметник з іменником;

дієприкметник із займенником;

дієприкметник із залежними від нього словами.

незмінна  особлива форма дієслова;

самостійна частина мови, що виражає ознаку предмета;

незмінна самостійна частина мови;

службова частина мови.

А. який? чий?

що роблячи? що зробивши?

як? наскільки? навіщо?

скільки? котрий?

Підметом

Присудком

Означенням

Обставиною

так

ні

де/не/де, віч/на/віч, казна/де, раз/у/раз

по/твоєму, по/лисячи, по/п'яте, по/двоє;

по/козацьки, зроду/віку, пліч/о/пліч, хтозна/де;

по/перше, по/нашому, по/українськи, по/малу.

службова частина мови, що поєднує однорідні члени речення та частини складного речення

незмінна самостійна частина мови, що виражає ознаку дії, іншої ознаки, предмета

особлива частина мови, що виражає почуття та волевиявлення, не називаючи їх

5

3

6

2

хто-небудь, казна-як, будь-який;

казнаякий, ні-що, будь-де;

ні який, що небудь, хтозна-що;

хтозна-як, коли небудь, будь що.

а) прості і складні;

в) прості, складні, складені;

б) похідні і непохідні;

 г)первинні і вторинні