Підсумкова робота №6. Поетичне бачення світу. ГР2. 6 клас

ПРОЧИТАЙ ТЕКСТ "Дитинство Лесі". ДАЙ ВІДПОВІДЬ на питання цього тесту з 1 по 6.

Маленька Леся була милосердною до всього й до всіх. Їй хотілося захистити зайченя від вовка, билинку від негоди, подружку від хвороби, людину від зла. А зло зустрічалось не тільки в казках, книжках. Вона бачила його в житті.

     Чужий біль сприймала дівчинка як власний. Несправедливість, неправда її гнітили, обурювали. Їй хотілося протестувати. Коли Лесі було 9 років, несподівано заарештовують її улюблену тьотю Єлю. Страшенно тяжко вона пережила цю звістку й написала вірш «Надія».

     Дівчинка росла наполегливою. До всього їй хотілося дійти самій. Відчути чари нічного лісу – і вона крадькома йшла в ліс. Проникнути в таємниці Луцького замку, поблизу якого жили, - і вона збирає про нього перекази. Замок відразу став місцем розваг дітей. Тут вони створили своє таємне товариство. Наслідуючи дорослих, члени товариства запозичили всі конспіративні умовності: варту, пароль, клятву.

     Коли Лесі було 13 років, у неї назбиралося вже кілька віршів, і мати, порадившись з дочкою, добирає їй псевдонім Українка й публікує в журналі вірш «Конвалія». Відтоді й пішли по всьому світі прекрасні поезії, підписані цим гордим, ніжним і красивим ім’ям – Леся Українка. Чому Українка? Та тому, що в сім’ї панували українські звичаї. Часто це викликало подивування: «Як-то може бути, щоб у сім’ї дворян та все було отаким мужицьким?» Леся вже знала, що українському слову доводиться боротися за виживання.

     Псевдонім Українка був своєрідним викликом існуючим порядкам, утвердженням права на функціонування рідної мови в рідному краї. І не в одній своїй поезії Леся Українка створює образ України.

     Тяжка була в Лесі Українки доля. Спершу захворіла нога, потім рука, потім нирки й шлунок. Кілька операцій витримала вона. Доводилось ходити в гіпсі, зі спеціальним апаратом, на милицях. Це завдавало нестерпних мук. Але вона мужньо повторювала, що буде «серед лиха співати пісні» й шукатиме «зірку провідну». Адже ще жили сподівання, що молодий організм подолає хворобу. Батьки докладали всіх зусиль, щоб допомогти дочці. Проте Леся вже змушена відмовитись від гри на фортепіано, від малювання… Від хвороби Лесю відволікали хвилини поетичного натхнення, книги і природа, адже батьки прищепили їй любов до природи…

ПИТАННЯ № 1.Чому маленька Леся хотіла протестувати?

ПРОЧИТАЙ ТЕКСТ "Дитинство Лесі". ДАЙ ВІДПОВІДЬ на питання цього тесту з 1 по 6.

Маленька Леся була милосердною до всього й до всіх. Їй хотілося захистити зайченя від вовка, билинку від негоди, подружку від хвороби, людину від зла. А зло зустрічалось не тільки в казках, книжках. Вона бачила його в житті.

     Чужий біль сприймала дівчинка як власний. Несправедливість, неправда її гнітили, обурювали. Їй хотілося протестувати. Коли Лесі було 9 років, несподівано заарештовують її улюблену тьотю Єлю. Страшенно тяжко вона пережила цю звістку й написала вірш «Надія».

     Дівчинка росла наполегливою. До всього їй хотілося дійти самій. Відчути чари нічного лісу – і вона крадькома йшла в ліс. Проникнути в таємниці Луцького замку, поблизу якого жили, - і вона збирає про нього перекази. Замок відразу став місцем розваг дітей. Тут вони створили своє таємне товариство. Наслідуючи дорослих, члени товариства запозичили всі конспіративні умовності: варту, пароль, клятву.

     Коли Лесі було 13 років, у неї назбиралося вже кілька віршів, і мати, порадившись з дочкою, добирає їй псевдонім Українка й публікує в журналі вірш «Конвалія». Відтоді й пішли по всьому світі прекрасні поезії, підписані цим гордим, ніжним і красивим ім’ям – Леся Українка. Чому Українка? Та тому, що в сім’ї панували українські звичаї. Часто це викликало подивування: «Як-то може бути, щоб у сім’ї дворян та все було отаким мужицьким?» Леся вже знала, що українському слову доводиться боротися за виживання.

     Псевдонім Українка був своєрідним викликом існуючим порядкам, утвердженням права на функціонування рідної мови в рідному краї. І не в одній своїй поезії Леся Українка створює образ України.

     Тяжка була в Лесі Українки доля. Спершу захворіла нога, потім рука, потім нирки й шлунок. Кілька операцій витримала вона. Доводилось ходити в гіпсі, зі спеціальним апаратом, на милицях. Це завдавало нестерпних мук. Але вона мужньо повторювала, що буде «серед лиха співати пісні» й шукатиме «зірку провідну». Адже ще жили сподівання, що молодий організм подолає хворобу. Батьки докладали всіх зусиль, щоб допомогти дочці. Проте Леся вже змушена відмовитись від гри на фортепіано, від малювання… Від хвороби Лесю відволікали хвилини поетичного натхнення, книги і природа, адже батьки прищепили їй любов до природи…

ПИТАННЯ № 2.У якій області проживала сім’я дівчинки?

ПРОЧИТАЙ ТЕКСТ "Дитинство Лесі". ДАЙ ВІДПОВІДЬ на питання цього тесту з 1 по 6.

Маленька Леся була милосердною до всього й до всіх. Їй хотілося захистити зайченя від вовка, билинку від негоди, подружку від хвороби, людину від зла. А зло зустрічалось не тільки в казках, книжках. Вона бачила його в житті.

     Чужий біль сприймала дівчинка як власний. Несправедливість, неправда її гнітили, обурювали. Їй хотілося протестувати. Коли Лесі було 9 років, несподівано заарештовують її улюблену тьотю Єлю. Страшенно тяжко вона пережила цю звістку й написала вірш «Надія».

     Дівчинка росла наполегливою. До всього їй хотілося дійти самій. Відчути чари нічного лісу – і вона крадькома йшла в ліс. Проникнути в таємниці Луцького замку, поблизу якого жили, - і вона збирає про нього перекази. Замок відразу став місцем розваг дітей. Тут вони створили своє таємне товариство. Наслідуючи дорослих, члени товариства запозичили всі конспіративні умовності: варту, пароль, клятву.

     Коли Лесі було 13 років, у неї назбиралося вже кілька віршів, і мати, порадившись з дочкою, добирає їй псевдонім Українка й публікує в журналі вірш «Конвалія». Відтоді й пішли по всьому світі прекрасні поезії, підписані цим гордим, ніжним і красивим ім’ям – Леся Українка. Чому Українка? Та тому, що в сім’ї панували українські звичаї. Часто це викликало подивування: «Як-то може бути, щоб у сім’ї дворян та все було отаким мужицьким?» Леся вже знала, що українському слову доводиться боротися за виживання.

     Псевдонім Українка був своєрідним викликом існуючим порядкам, утвердженням права на функціонування рідної мови в рідному краї. І не в одній своїй поезії Леся Українка створює образ України.

     Тяжка була в Лесі Українки доля. Спершу захворіла нога, потім рука, потім нирки й шлунок. Кілька операцій витримала вона. Доводилось ходити в гіпсі, зі спеціальним апаратом, на милицях. Це завдавало нестерпних мук. Але вона мужньо повторювала, що буде «серед лиха співати пісні» й шукатиме «зірку провідну». Адже ще жили сподівання, що молодий організм подолає хворобу. Батьки докладали всіх зусиль, щоб допомогти дочці. Проте Леся вже змушена відмовитись від гри на фортепіано, від малювання… Від хвороби Лесю відволікали хвилини поетичного натхнення, книги і природа, адже батьки прищепили їй любов до природи…

ПИТАННЯ № 3.Хто добирає Лесі псевдонім?

ПРОЧИТАЙ ТЕКСТ "Дитинство Лесі". ДАЙ ВІДПОВІДЬ на питання цього тесту з 1 по 6.

 Маленька Леся була милосердною до всього й до всіх. Їй хотілося захистити зайченя від вовка, билинку від негоди, подружку від хвороби, людину від зла. А зло зустрічалось не тільки в казках, книжках. Вона бачила його в житті.

     Чужий біль сприймала дівчинка як власний. Несправедливість, неправда її гнітили, обурювали. Їй хотілося протестувати. Коли Лесі було 9 років, несподівано заарештовують її улюблену тьотю Єлю. Страшенно тяжко вона пережила цю звістку й написала вірш «Надія».

     Дівчинка росла наполегливою. До всього їй хотілося дійти самій. Відчути чари нічного лісу – і вона крадькома йшла в ліс. Проникнути в таємниці Луцького замку, поблизу якого жили, - і вона збирає про нього перекази. Замок відразу став місцем розваг дітей. Тут вони створили своє таємне товариство. Наслідуючи дорослих, члени товариства запозичили всі конспіративні умовності: варту, пароль, клятву.

     Коли Лесі було 13 років, у неї назбиралося вже кілька віршів, і мати, порадившись з дочкою, добирає їй псевдонім Українка й публікує в журналі вірш «Конвалія». Відтоді й пішли по всьому світі прекрасні поезії, підписані цим гордим, ніжним і красивим ім’ям – Леся Українка. Чому Українка? Та тому, що в сім’ї панували українські звичаї. Часто це викликало подивування: «Як-то може бути, щоб у сім’ї дворян та все було отаким мужицьким?» Леся вже знала, що українському слову доводиться боротися за виживання.

     Псевдонім Українка був своєрідним викликом існуючим порядкам, утвердженням права на функціонування рідної мови в рідному краї. І не в одній своїй поезії Леся Українка створює образ України.

     Тяжка була в Лесі Українки доля. Спершу захворіла нога, потім рука, потім нирки й шлунок. Кілька операцій витримала вона. Доводилось ходити в гіпсі, зі спеціальним апаратом, на милицях. Це завдавало нестерпних мук. Але вона мужньо повторювала, що буде «серед лиха співати пісні» й шукатиме «зірку провідну». Адже ще жили сподівання, що молодий організм подолає хворобу. Батьки докладали всіх зусиль, щоб допомогти дочці. Проте Леся вже змушена відмовитись від гри на фортепіано, від малювання… Від хвороби Лесю відволікали хвилини поетичного натхнення, книги і природа, адже батьки прищепили їй любов до природи…

ПИТАННЯ №4.Чому псевдонім Українка?

ПРОЧИТАЙ ТЕКСТ "Дитинство Лесі". ДАЙ ВІДПОВІДЬ на питання цього тесту з 1 по 6.

 Маленька Леся була милосердною до всього й до всіх. Їй хотілося захистити зайченя від вовка, билинку від негоди, подружку від хвороби, людину від зла. А зло зустрічалось не тільки в казках, книжках. Вона бачила його в житті.

     Чужий біль сприймала дівчинка як власний. Несправедливість, неправда її гнітили, обурювали. Їй хотілося протестувати. Коли Лесі було 9 років, несподівано заарештовують її улюблену тьотю Єлю. Страшенно тяжко вона пережила цю звістку й написала вірш «Надія».

     Дівчинка росла наполегливою. До всього їй хотілося дійти самій. Відчути чари нічного лісу – і вона крадькома йшла в ліс. Проникнути в таємниці Луцького замку, поблизу якого жили, - і вона збирає про нього перекази. Замок відразу став місцем розваг дітей. Тут вони створили своє таємне товариство. Наслідуючи дорослих, члени товариства запозичили всі конспіративні умовності: варту, пароль, клятву.

     Коли Лесі було 13 років, у неї назбиралося вже кілька віршів, і мати, порадившись з дочкою, добирає їй псевдонім Українка й публікує в журналі вірш «Конвалія». Відтоді й пішли по всьому світі прекрасні поезії, підписані цим гордим, ніжним і красивим ім’ям – Леся Українка. Чому Українка? Та тому, що в сім’ї панували українські звичаї. Часто це викликало подивування: «Як-то може бути, щоб у сім’ї дворян та все було отаким мужицьким?» Леся вже знала, що українському слову доводиться боротися за виживання.

     Псевдонім Українка був своєрідним викликом існуючим порядкам, утвердженням права на функціонування рідної мови в рідному краї. І не в одній своїй поезії Леся Українка створює образ України.

     Тяжка була в Лесі Українки доля. Спершу захворіла нога, потім рука, потім нирки й шлунок. Кілька операцій витримала вона. Доводилось ходити в гіпсі, зі спеціальним апаратом, на милицях. Це завдавало нестерпних мук. Але вона мужньо повторювала, що буде «серед лиха співати пісні» й шукатиме «зірку провідну». Адже ще жили сподівання, що молодий організм подолає хворобу. Батьки докладали всіх зусиль, щоб допомогти дочці. Проте Леся вже змушена відмовитись від гри на фортепіано, від малювання… Від хвороби Лесю відволікали хвилини поетичного натхнення, книги і природа, адже батьки прищепили їй любов до природи…

ПИТАННЯ №5. Від чого відмовилася Леся через хворобу?

ПРОЧИТАЙ ТЕКСТ "Дитинство Лесі". ДАЙ ВІДПОВІДЬ на питання цього тесту з 1 по 6.

 Маленька Леся була милосердною до всього й до всіх. Їй хотілося захистити зайченя від вовка, билинку від негоди, подружку від хвороби, людину від зла. А зло зустрічалось не тільки в казках, книжках. Вона бачила його в житті.

     Чужий біль сприймала дівчинка як власний. Несправедливість, неправда її гнітили, обурювали. Їй хотілося протестувати. Коли Лесі було 9 років, несподівано заарештовують її улюблену тьотю Єлю. Страшенно тяжко вона пережила цю звістку й написала вірш «Надія».

     Дівчинка росла наполегливою. До всього їй хотілося дійти самій. Відчути чари нічного лісу – і вона крадькома йшла в ліс. Проникнути в таємниці Луцького замку, поблизу якого жили, - і вона збирає про нього перекази. Замок відразу став місцем розваг дітей. Тут вони створили своє таємне товариство. Наслідуючи дорослих, члени товариства запозичили всі конспіративні умовності: варту, пароль, клятву.

     Коли Лесі було 13 років, у неї назбиралося вже кілька віршів, і мати, порадившись з дочкою, добирає їй псевдонім Українка й публікує в журналі вірш «Конвалія». Відтоді й пішли по всьому світі прекрасні поезії, підписані цим гордим, ніжним і красивим ім’ям – Леся Українка. Чому Українка? Та тому, що в сім’ї панували українські звичаї. Часто це викликало подивування: «Як-то може бути, щоб у сім’ї дворян та все було отаким мужицьким?» Леся вже знала, що українському слову доводиться боротися за виживання.

     Псевдонім Українка був своєрідним викликом існуючим порядкам, утвердженням права на функціонування рідної мови в рідному краї. І не в одній своїй поезії Леся Українка створює образ України.

     Тяжка була в Лесі Українки доля. Спершу захворіла нога, потім рука, потім нирки й шлунок. Кілька операцій витримала вона. Доводилось ходити в гіпсі, зі спеціальним апаратом, на милицях. Це завдавало нестерпних мук. Але вона мужньо повторювала, що буде «серед лиха співати пісні» й шукатиме «зірку провідну». Адже ще жили сподівання, що молодий організм подолає хворобу. Батьки докладали всіх зусиль, щоб допомогти дочці. Проте Леся вже змушена відмовитись від гри на фортепіано, від малювання… Від хвороби Лесю відволікали хвилини поетичного натхнення, книги і природа, адже батьки прищепили їй любов до природи…

ПИТАННЯ №6. Що відволікало Лесю від хвороби?

Оксана Радушинська "ЯК ДИВНО ПАХНЕ ПЕРШИЙ СНІГ" жанр...

Пригадай інформацію про художні засоби. У вірші Ліни Костенко "ОСІННІЙ ДЕНЬ, ОСІННІЙ ДЕНЬ, ОСІННІЙ!" використано епітет:

У центрі поезії Ірини Жиленко "ПІДКОВА"

Познач образи поезії "Вже неминуче буде сніг" (Микола Вінграновський)

Тема поезії "Тиша морська" (Леся Українка)

Особливості поезій Ігоря Калинця із збірки «Дивосвіт» («Стежечка», «Блискавка», «Веселка», «Криничка», «Дим»)