Засновники й натхненники абстракціонізму:
З моменту появи цього напрямку викристалізувалися дві основні течії: лірико-емоційна абстракція і геометрична абстракція
Художня течія абстракціонізму, що базується на ідеї «мистецтва чистої пластики».
Художник вважав, що мистецтво не повинно копіювати природу, з цим може впоратися фотографія, а завдання митця — створювати «новий живописний реалізм»
Норвезький художник створив цю картину наприкінці XIX ст. Він немов заглянув у прийдешнє століття світових воєн, революцій і екологічних катастроф.
Літературно-мистецький напрям авангардизму, що сформувався на поч. XX ст. в Німеччині. Йому притаманне трагічне сприйняття і відображення дійсності; бурхлива реакція на дегуманізацію суспільства і знеособлення в ньому людини.
Він заявляв: «Мистецтво не повинно турбувати і бентежити», «Мистецтво має бути зрозумілим і доступним пересічній людини», «Я просто хочу, щоб втомлена людина, дивлячись на мій живопис, отримала відпочинок і спокій». Той, хто вмів зображувати в кожній своїй картині радість і щастя, мав право так говорити. І йому вдалося зробити це так, як, мабуть, не вдавалося нікому.
Лідер нововіденської школи виробив оригінальну систему композиції, що отримала назву додекафонної. Новий метод передбачав відмову від використання мажору і мінору, від традиційних засобів музичного розвитку. Він знаменував народження атональної музики, в якій починає панувати дисонанс, зростає роль тембру.
Ретроспективний стиль у мистецтві, для якого характерно звернення до традицій минулого, в архітектурі та образотворчому мистецтві — переважно до античності, в академічній музиці — до ранньокласичного і докласичного періодів.
Найкращими творами раннього періоду (до початку 20-х років) є балети «Жар-птиця», «Петрушка», «Весна священна», в яких виявилася зацікавленість фольклором, обрядовістю, балаганом. Заглиблення у фольклорну стихію поєднується з радикальним оновленням музичної мови.
Майстриня декоративного розпису створила емоційно хвилюючий світ власних фантастичних образів — яскравих квітів (квітів-оченят), чудернацьких пташок, екзотичних звірів. «Роблю сонячні квіти тому, що людей люблю, творю на радість, на щастя людям, щоб всі народи один одного любили, щоб жили вони, як квіти по всій землі...» — ось кредо української художниці.
Завдячуючи непересічному таланту цього митця на зламі століть Київ збагатився не лише дивовижним модерновим Будинком з химерами, а також спорудами в інших неостилях. Неокласицизм представлено у споруді колишнього Музею старожитностей (нині — Національний художній музей України, неоготика — у Миколаївському костелі, неомавританський стиль — у Караїмській кенасі (нині — Будинок актора). Не випадково, мабуть, митця називають «київським Гауді»
Створюйте онлайн-тести
для контролю знань і залучення учнів
до активної роботи у класі та вдома