Підсумковий урок "Зорі. Еволюція зір. Наша галактика. Будова і еволюція Всесвіту" (11 кл)

Світність зорі

Радіус зорі. 

Освітленість, яку створює зоря на Землі. 

Температуру зорі.

Яскравість зорі. 

А. +10 000°С

В. +10 000°С

С. +6000°С

G. +6000°С 

М. +3000°С

Подвійну зорю, коли одна зоря заслоняє іншу. 

Нейтрон­ну зорю. 

Білого карлика. 

Пульсуючу зорю. 

Гіганта.

У космосі утворилася молода зоря. 

Вибухнула стара зоря. 

Раптово збільшується яскравість зорі

Відбува­ються зіткнення зір. 

Космічні катастрофи з невідомим джерелом енергії

У чорну діру

У нейтронну зорю. 

У пульсар. 

У чер­воного гіганта. 

У білого карлика. 

Де утворюються нові планети

Який має тверду по­верхню й нагадує планету

Який утворюється, коли зоря скидає зовнішні шари

На який перетворюються планети після атомної війни

Що утворюється після зі­ткнення двох зір

Після татарської навали на Київську Русь у 1240 р

На місці спалаху наднової зорі 7500 ро­ків тому

7500 років тому на місці спалаху нової зорі

У момент, коли почалося розширення космічно­го простору

Стадія еволюції зорі, коли з поля тяжіння не випускаються електромагнітні хвилі

Чорні планети, які обер­таються далеко від Сонця й мають температуру, близьку до абсолютного нуля

Провалля в космічному просторі, куди зникають планети й зорі

Чорні хмари космічного пилу, з яких утворюються нові зорі

Це чорні діри, які були відкриті в сузір’ї Цереп.

Це подвійні зорі, які періодично затемняють одна одну.

Це змінні зорі, які періодично закриваються планетами. 

Це перші пульсари, які були відкриті в сузір’ї Цефей.

Це змінні зорі, які періодично змінюють свій радіус і коливаються у своєму гравітаційному полі.

10 років тому

1 000 000 років до нашої ери. 

1 млрд. років до нашої ери. 

15 000 000 000 років до нашої ери.

0°С.  

0 К

-270°С.  

2,7 К

-300°С

6000 років до н. е.

100 000 років до н. е.

1 000 000 років до н. е. 

5 млрд. років до н. е.

15 млрд. років до н. е.

У центрі Всесвіту. 

У ядрі нашої Галактики.

У скупченні галактик в сузір’ї Діви. 

Скрізь, бо галактики не летять відносно решти Всесвіту, адже сам простір теж розширюється.

В іншому вимірі за межами нашого Всесвіту.

Бо астрономи почали користуватись телескопами тіль­ки в XVII ст.

Бо далекі галактики ми спостерігаємо ще до того моменту, як там утворились зорі. 

Бо швидкість світла 300 000 км/с є обмеженою величиною, тому від да­леких галактик надходить до Землі інформація тільки че­рез мільярди років після їхнього утворення. 

Бо сучас­ний стан Всесвіту побачать тільки далекі наші нащадки. 

Бо інформація про сучасний стан Всесвіту поглинаєть­ся чорними дірами.

Загадкове випромінювання.

Електромагнітні хви­лі, які утворились в еру випромінювання, ще до виник­нення зір і галактик.

Випромінювання, від якого за­гинули реліктові тварини.

Нейтринне випромінювання.

Евклідову геометрію вивчають у школі, а неевклідову — в університеті.

Евклідову геометрію застосовують у планіметрії, а неевклідову — у стереометрії. 

Евклідову геометрію використовують для вимірювання площі квадратів, а неевклідову — для вимірювання площі кола.

Евклідову геометрію використовують для вимірювання відстаней до планет, а неевклідову — для визначення від­станей до галактик.

В евклідовій геометрії сума кутів у трикутнику дорівнює 180°, а в неевклідовій сума кутів у трикутнику може бути більшою або меншою від 180°.

В еру випромінювання Всесвіт не розширювався, а стискувався.

В еру випромінювання ще не утворились еле­ментарні частинки — електрони та протони.

Наприкін­ці ери випромінювання енергія електромагнітних хвиль стає меншою від енергії речовини.

В еру випромінюван­ня ще не утворились атоми, зорі й галактики.

На почат­ку ери речовини електромагнітне випромінювання відді­ляється від речовини.

Всесвіт існує вічно в будь-якому разі, бо в ньому пере­важний внесок у середню густину енергії робить енергія фізичного вакууму.

Якщо середня густина Всесвіту до­рівнює критичному значенню. 

Якщо середня густина Всесвіту більша від критичного значення.

Якщо середня густина Всесвіту менша за критичне значення. 

Як­що Всесвіт є замкненою системою.

Як збурення магнітного поля галактик. 

Як збурення гравітаційних полів двох галактик, що зіткнулись.

Ко­ли чорна діра в центрі галактики поглинає зорі. 

Із чор­ної діри в центрі галактики викидається речовина, що закручується в спіраль.

Як хвилі густини, де утворю­ються молоді зорі.

Геркулес

Дельфін

Стрілець

Орел

Воло­пас