ПОЧАТОК НАЦІОНАЛЬНО-ВИЗВОЛЬНОЇ ВІЙНИ

Наміри Б. Хмельницького у ході Національно-визвольної війни

Причини Національно-визвольної війни

Підсумки першого етапу Національно-визвольної війни

 Привід Національно-визвольної війни 

Девлет-Гірей

Шахін-Гірей

 Іслам-Гірей

Хан Батий

посилення соціально--економічних утисків українського народу з боку Польщі

 бажання Б. Хмельницького посісти королівський трон у Польщі

  інтриги московського царя, який хотів руками козаків послабити Річ Посполиту

соціально-економічні утиски польського народу з боку українського козацтва

слабкість вищої державної влади Речі Посполитої

невідповідність між фактичним політичним лідерством козаків в українському суспільстві й обмеженнями, що накладалися на них владою за «ординацією» 1638 р.;

посилення національно-релігійних утисків православних українців;

збройна боротьба українського народу за визволення від турецького панування.

 збройна боротьба українського народу проти Московського царства

збройна боротьба українського народу за визволення від польсько-шляхетського панування.

збройна боротьба українського народу проти міщан і української шляхти

1648 р., лютий

 1648 р., сiчень 

  1647 р., грудень

 1648 р., квітень

наданням Московським царством військової допомоги Україні, що сприяло успішному завершенню літньої кампанії та укладенню мирного договору

тривалою й виснажливою боротьбою між козацькими та польськими військами, що не принесла жодного воєнного успіху українцям

низкою перемог Війська Запорозького, які забезпечили автономію частині українських земель — трьом воєводствам у складі Речі Посполитої

підписанням Україною військового союзу зі Швецією та Трансільванією, успішними спільними діями союзних військ на території Польщі

Універсали

Накази

Маніфести

  Постанови

Османська імперія

Кримське ханство

Московське царство

Швеція

"Зухвалий мій син Тиміш зібрав кілька тисяч війська для того, щоб змусити до шлюбу дочку молдавського господаря. Застерігаю вас, ваша милість, аби ви відступили з військом до польського кордону...."

"Вся перша війна почалася через Чаплінського, який, не зважаючи на те що мав привілей короля, відібрав у мене хутір, та ще й мені погрожував смертю, і увесь цей вогонь спалахнув через нього"

  "Наш підданий гетьман Богдан Хмельницький майже поєднав свої війська з угорцем Ракочієм, послав до Польської держави наказного гетьмана Антіна Ждановича, Івана Богуна й інших начальників для спустошення"

 "Царська величність наді мною... учинив немилосердя своє:помирившись із поляками,... государ послав із Вільно проти нас шведів і угорців полякам на допомогу 20 тис. ратних людей"

1648-1658

 1638-1657

 1648-1657

  1648-1676

1638 р.

 1649 р.

1648 р.

1651

у серпні 1649 р.

у червні 1651 р.

у вересні 1648 р.

у травні 1648 р.

під Корсунем і під Батогом

під Пилявцями і під Збаражем

під Зборовим і під Берестечком

під Охматовом і під Жовтими Водами

під Корсунем; 

 Збаражем; 

Жовтими Водами;  

Пилявцями.

 Переяслав;

Чигирин;

Батурин;

Гадяч.

під Батогом;

Берестечком;

Жванцем;

Лоєвом.

Білоцерківський 

Зборівський

Переяславський

Кам’янецький

кількість реєстрового війська становить 20 тис. осіб

територія, яка перебувала під владою гетьмана обмежувалася трьома воєводствами – Київським, Чернігівським, Брацлавським

на території контрольованою козаками адміністративні посади могли займати лише католики

 зрівнялися в правах протестанти та католики Речі Посполитої 

Програма розбудови Української держави

Зборівський договір

Білоцерківський договір

Мирний договір під Замостям