Початок "Великої війни" - Першої світової

приводом Першої світової війни стало вбивство сербським студентом, учасником національно-терористичної організації "Молода Боснія", Гавриїлом Принципом, спадкоємця австрійського престолу принца Фердинанда в знак протесту проти того, що Австрія анексувала Боснію в 1908 р., де частину населення становили серби слов'янського походження

змагаючись за колоніальні володіння, що давало для провідних держав нові джерела сировини та ринки збуту для свої товарів, принципово, не бажаючи поступатись титулом "володарка морів", Велика Британія розпочала воєнні дії проти Німеччини

приводом Першої світової війни стала суперечка між Німеччиною та Францією за контроль над багатими на корисні копалини регіони Ельзас та Лотарингію, що були приєднанні до Німеччини після поразки Франції у франко-прусській війні 1870-1871 рр., з того часу у французькому суспільстві поширились настрої принципового реваншу

ця фраза належить німецькому канцлеру і висловлювала домагання Німеччини на колоніальні володіння та домінування на світовій арені наприкінці XIX — на початку XX століття, що відображала амбіції Німеччини стати домінуючою світовою державою, отримати сильні позиції у світовій політиці, економіці та військовій сфері

в 2 пол. ХІХ ст. Великобританія будучи однією з наймогутніших держав, втратила значення "майстерні світу", коли її промисловість стала технічно відсталою порівняно з конкурентами зі США та Німеччини, а обсяги виробництва скоротилися, тому ця фраза належить англійському політику поч. ХХ ст. та стосується повернення Великій Британії першості по виробництву товарів в Європі

на поч. ХХ ст. Японія як лідер Далекого Сходу бажала заволодіти Індією, яка була колонією Великої Британії, яку називали ще "перлиною британської корони", тому ця фраза належить японському лідеру та відображає наміри Японії на поч. ХХ ст. увійти до складу Сполученого Королівства

США

Велика Британія

Німеччина

Франція

російська імперія

Японія

Італія

Австро-Угорщина

Європейського Союзу

Антанти

Радянського Союзу

Ліги Націй

Троїстого Союзу

найгострішим було військово-політичне протистояння сусідніх Франції та Німеччини. Справою честі для французів стало повернення земель Ельзасу і Лотарингії, які були втрачені під час франко-прусської війни 1871 року. Натомість німці мріяли про встановлення своєї гегемонії на континенті, тобто панування в Європі, коли сусідні держави, включно з Францією, були б міцно прив’язані до Німеччини як політично, так і економічно

непокоїлася за свої геополітичні інтереси Велика Британія: головною опорою міжнародного впливу цієї острівної держави була її морська могутність, тож англійці уважно спостерігали, як німці посилювали свій військово-морський флот і проникали в регіони, які традиційно вважали британською сферою впливу. Аби стримувати Німеччину, Британії довелося відмовитися від своєї звичайної геополітичної гри в «блискучу ізоляцію» та вступити в союз із давньою конкуренткою — Францією

упевнені у високому рівні конкурентоздатності своїх товарів, США виступали не за колоніальний розподіл світу, а за вільний доступ до ринків усіх країн, що дало б можливість економічно збагатитись

геополітичні плани Російської імперії у Першій світовій війні передбачали захоплення Східної Галичини, Буковини та Закарпаття, об'єднання всіх "російських" земель, ліквідацію українського визвольного руху та розширення свого впливу на Балканах

Австро-Угорська імперія напередодні І Світової війни мала намір заволодіти українськими землями, Волинню та Поліллям, для створення "слов'янського блок-посту" для обмеження впливу Росії на Балканах. Імперія також прагнула утвердити свій вплив на Балканах, намагаючись стримати сербський націоналізм та не допустити подальшого розширення російських впливів

1-Б, 2-В, 3-Г, 4-А

1-А, 2-Г, 3-В, 4-Б

1-В, 2-Б, 3-Г, 4-А

1-А, 2-Б, 3-В, 4-Г

Верденську битву

битву біля р. Соммі

Брусиловський прорив

Галицьку битву

Верденська битва

Іпрська битва

Галицька битва

битва на р. Марна

битва на р. Марна

битва на р. Соммі

битва поблизу міста Іпр

битва поблизу міста Верден

Галицька битва

Прагнення Німеччини до війни на 2 фронтах

Теорія "бліцкригу" (блискавичної війни), план передбачав швидкий розгром Франції до того, як Росія зможе повністю мобілізувати свою армію

Недооцінка мобілізаційних можливостей Росії

Ігнорування нейтралітету Бельгії та втручання Великої Британії

Надмірна залежність від послідовності дій, план був надто жорстким і не залишав простору для гнучкості. Успіх залежав від чіткого виконання всіх етапів, що було майже неможливо в реальних умовах війни

Відсутність взаємодії між різними родами військ

Німецькі підводні човни (U-Boot) були ефективним інструментом, потопивши за першу кампанію дев'ять військових кораблів противника, проте Німеччина не не могла ефективно конкурувати з Британською імперією на морі

1916 року уряд Румунії ухвалив рішення вступити у війну на боці Антанти

Румунія брала участь в Першій світовій війні на боці Троїстого союзу

Румунія була союзницею Німеччини в Другій світовій війні

Брусиловський прорив російських військ на західноукраїнських землях як успішна наступальна операція проти австро-угорських військ

битва під Верденом, що увійшла в історію як "Верденська м'ясорубка"

битва на р. Соммі, де вперше в історії застосували танки

битва поблизу містечка Іпр, де вперше застосували отруйні гази як зброю масового знищення, газ, який отримав свою назву від міста Іпр