Політичне і культурне життя Київського, Чернігівського й Переяславського князівств у другій половині 11 - на початку 13 століття

зміні системи управління київської держави.

занепаді країни в умовах безперервних князівських міжусобиць.

цілковитій руйнації єдиної держави, розпаді внутрішніх зв’язків.

утраті державної незалежності та заміні загальноруського законодавства удільним.

1132 р.

1187 р.

1185 р

1072

Київське, Переяславське, Володимиро-Суздальське, Львівське

Волинське, Галицьке, Смоленське, Дніпропетровське

Київське, Чернігово-Сіверське, Чернівецьке, Запорізьке

Київське, Переяславське, Чернігово-Сіверське, Волинське, Галицьке

Поразкою руських дружин і полоном руських князів.

Перемогою руських дружин і полоном половецьких ханів.

Відступом руських дружин та збереженням більшості військ.

Розвиток феодального землеволодіння, зміцнення його вотчинної форми та різний етнічний склад територій Київської Русі.

Існування сталого порядку столонаслідування, розвиток торговельного шляху «з варяг у греки», відсутність нападів степових кочовиків.

Активний економічний розвиток сусідніх держав та їх систематичні напади на князівства.

Втручання Візантії у внутрішньополітичне життя Київської держави.

Володимир Мономах

Аліпій

Свен

Нестор

Михайлівський Золотоверхий собор

Софійський Собор

Десятинна церква

Успенський собор Києво-Печерської лаври

1056-1057 рр.

1113-1125 рр.

1093-1097 рр.

1015-1054 рр.

художник

лікар

літописець

князь

бібліотека

арсенал

скрипторій

монастир