Повторення частин мови: іменник, прикметник, числівник, займенник

а) хутір, мороз, біль, четвертий, кожний;

б) тканина, вовк, назва, потроїти, трійка;

в) батько, хитрість, стеля, дорога, лоша;

г) слава, славний, сотня, мудрість, повно;

ґ) залити, груша, місяць, всякий, сукня.

а) вітер, село, волосся, вогонь, хлопець;

б) день, море, узбіччя, стеля, соловей;

в) дощ, жито, колосся, перо, лоша;

г) герой, життя, прибічник, дитя, пень;

ґ) дядько, узгір’я, дуб, ворота, ягня.

а) К(к)арпати, Р(р)омашка, О(о)лімп, К(к)иїв, П(п)аром;

б) Д(д)епутат, О(о)ріон, К(к)іпр, С(с)тіл, О(о)деса;

в) Х(х)арків, Ш(ш)евченко, М(м)істо, С(с)онце, А(а)мерика;

г) С(с)уддя, Ч(ч)ернівці, М(м)ер, У(у)країна, П(п)рут;

ґ) Л(л)еся У(у)країнка, С(с)атурн, Р(р)осія, Д(д)ніпро, П(п)еру.

а) грубий, глибокий, короткий, ясний, розумний;

б) темний, дурний, міцний, добрий, якісний;

в) мудрий, ясний, корисний, совісний, вірний;

г) глибочезний, порожній, маленький, дерев’яний, вовчий;

ґ) сильний, здоровий, дужий, чорний, холодний.

а) (не)дочутий, (не)досконалий, (не)довгий, а короткий, (не)мудрий;

б) (не)розумний, (не)догнилий, (не)широкий, а вузький, (не)злобний;

в) (не)нависний, (не)осяжний, (не) стримний, (не) всипущий;

г) (не)привітний, (не)сказанний, (не)нависний, (не) ворожий, а дружній;

ґ) є (не)легким, (не)зліченний, (не) поширений, (не)малий, а великий, (не)досяжний.

а) ведмежий барліг, тітчина оселя, заячий слід, кицьчин корм;

б) вовче хутро, солов’їний голос, директорів кабінет, весняний настрій;

в) ведмежа голова, молочна імла, синє небо, пузата бочка;

г) весняна квітка, ніжний потиск, татів друг, молочна каша;

ґ) солов’їне кубло, дрібний дощик, морський вузол, Тетянин день.

а) Стільки, скільки, такого, тим, мною;

б) цей, ця, стільки, тому, такий;

в) нами, вашим, чиїм, дехто, хтось;

г) ніяким, хтозна з ким, цьому, сьому, стільком;

ґ) хто, твій, його, її, цієї.

а) ніякий, абихто, анічим, абиякий, хтозна-яке;

б) який-небудь, ніщо, нізким, деяким, хтось;

в) ні у кого, ані до якого, дещо, з кимось, аби з кого;

г) з котримсь, чогось, ніскільки, абичого, хтозна з чого;

ґ) скільки-небудь, будь-чий, декотрому, де з чим, будь за ким.

а) Чого ви хмуритесь? (М.Івасюк).

б) А де ж твоя могила, мій татусю? (М.Івасюк).

в) Ти ж був людиною, яку могла по імені назвати кожна вуличка села! (М.Івасюк).

г) Кому повім печаль свою, і жах, і горе? (М.Івасюк);

ґ) І той Чезаре відпустив тебе? Ти ж був його рабом…(М.Івасюк).

а) двомастами тридцятьма, ста дев’яноста шести, сорока двом;

б) тристам двом, вісімдесяти, двадцять одним;

в) ста другому, триста першому, чотириста дванадцятому;

г) семи, сімдесятьома, двомсот;

г) тридцяти двох, сто вісімдесяти чотирьом, сімомастами одним.

а) тридцять, тридцяти, тридцятьми, на тридцятьох;

б) п’ятдесят, п’ятидесяти, п’ятдесяти, п’ятдесятьма;

в) шістдесят, шістдесяти, шестидесятьом, шістдесятьма;

г) сімдесят, сімдесяти, сімдесятьма, на семи десяти;

ґ) вісімдесят, вісімдесяти, вісімдесятьма, вісімдесятьом.

а) одної восьмої, трьох цілих двох сьомих, трьома четвертими;

б) сьома дев’ятими, однією другою, п’яти восьмих;

в) дві шостих, одну четверту, чотирма п’ятими;

г) двома тисячними, на трьох сотих, одній восьмій;

ґ) двома цілими чотирма сьомими, сімома десятими, п’ятьма цілими трьома сотими.

дар пісень

 поклала в колиску

поклала доля

поклала дар

Я люблю мою Вітчизну над усе на всій землі.

На небі займається рожева зоря. 

Любіть Україну всім серцем своїм.

У тихому морі темніє.

Задумалось глибоко поле.

Соловейко в темнім гаї сонце зустрічає.

А ми ту червону калину підіймемо.

Нарешті настали канікули!

Шумить, не стихає бурхливе море.

Вітер пісню співає стоголосо.

У повноводному Дніпрі купається молодий місяць

Щебечуть солов’ї по молодих садках  

присудок

додаток

обставина

означення

підметом

додатком

означенням

обставиною

підметом

додатком

означенням

присудком