Повторення та узагальнення вивченого за 6 клас

 мовний засіб, закріплений практикою і рекомендований до вживання як обов'язковий.

загальноприйняте правило вимови, уживання слова, граматичної форми, побудови словосполучення, речення

правило, яким мовці користуються в усному та писемному мовленні.

сукупність слів, граматичних форм, особливостей вимови й наголошування.

орфоепічні

 поетичні

словотвірні

 лексичні

фразеологічні

орфографічні

 У ліс здається сьогодні завітала осінь.

Осінній день здається дуже прозорим

Чомусь явір здається сумним?

Мені здається осінь до мене приходить уві сні.

 Вишнева гілочко, чому так рано ти почервоніла?

Квіточки осінні, ви такі привабливі та чарівні.

 Не плач, берізонько, ще прийде день чудовий.

Збери, дощик, усі свої малесенькі краплинки. 

 усі другорядні члени речення (додаток, означення, обставина), крім головних

 члени речення, які відповідають на одне й те питання та відносяться до одного й того самого слова

члени речення, які відповідають на одне й те питання та відносяться до одного й того самого члена речення

слова, що називають того, до кого звертаються

Червоногарячі кетяги калини ваблять до себе: і дітей, і дорослих.

Урочиста хода осені відчувається: у місті, в полі, на селі.

Біля лісового озера зупинився лось, і обережно ступив до води.

Усе навкруги стоїть у позолоті: і дуб, і осика, і в’яз.

Мама попросила сина, щоб ішов до хати, а вона піде у поле й буде жито жати.

Як хліб у хаті на столі, радіють діти і старі, - так лагідно й тихо сказала бабуся.

Колосочки шелестіли - вони сонечку зраділи.

У народі говорили, що хліб – всьому голова.

А: « П».

«П», - а.

 «П?» - а.

«П, - а, - п».

 Мабуть осінь принесе із собою і радість хліборобу.

Сяє сонце пливуть хмаринки щебечуть птахи.

Сонечко яскраве гріє весело та привітно.

Зігрій сонечко тепле нашу землю.

   Пронеслася над осінньою галявиною ціла зграйка птахів сороки ворони граки.

Дерева кущі птахи усе завмерло навколо.

 Усе навколо завмерло дерева кущі птахи

 На галявині у лісі у полі чується весняний гомін птахів

віддамо, пориви, наших

Вітчизні, дум, рук

пориви, політ, силу

2

3

4

5

Не журиться козаченько, бо ще молоденький.

Біла хато, писанко яскрава! Хто тебе таку намалював?

Хліб-сіль тобі, світе, на гордім-нелукавім рушнику вкраїнськім.

Україно, молюся за мову, за божественну мову твою.