Повторення вивченого матеріалу. Теоретичний матеріал.

Самостійні частини мови.

Службові частини мови.

Іменники, прикметники, дієслова, числівники, займенники, сполучники, прийменники, прислівники.

Називає предмети, відповідає на запитання хто? що?

Вказує на предмети, їх ознаки, кількість, але не називає їх. Відповідає на ті самі питання, що й частини мови, замість яких вони вживаються.

Виражає ознаку предмета, відповідає на питання який? яка? яке? які?

За числами, часами.

За числами, відмінками.

За часами, відмінками.

Початкова форма дієслова.

Дієслова в неозначеній формі означають дію, процес, але не вказують на час, особу, число.

У неозначеній формі дієслова закінчуються суфіксом -ти, -ть

Слова, які відповідають на питання хто? що?

Слова, які відносяться до одного й того самого слова у реченні, відповідають на одне й те саме питання, виступають одним і тим самим членом речення.

Слова, які відповідають на питання куди? коли? скільки? як? звідки?

Розповідні, питальні, спонукальні.

Розповідь, міркування, опис.

Окличні, неокличні.

Зв"язані за змістом речення, розташовані у певній послідовності.

Зачин, основна частина, кінцівка.

Текст-опис, міркування, розповідь.

Тема, мета, заголовок.

Закінчення, основа, префікс, корінь, суфікс.

Зачин, основна частина, кінцівка.

Тема, мета, заголовок.

Тема, мета, заголовок.

Зачин, основна частина, кінцівка.

Твердження, доказ (доведення), висновок.

Головні та другорядні члени речення.

Однорідні члени речення.

Речення виражає закінчену думку.

Протилежні за значенням слова.

Близькі за значенням слова.

Спільнокнреневі слова.

М"який, четверо, зазеленіло.

Багато, ліворуч, помірний.

Сто один, одинадцять, двадцять п"ятий.