Практична робота №10 "Культура давнього Риму."

A. «Зросту він був приблизно середнього, волосся рудувате, обличчя швидше гарне, ніж приємне, очі сірі й трохи короткозорі, шия товста. Проте здоров’ю його позаздрив би будь-хто: за чотирнадцять років він хворів тільки три рази. Волосся він завжди завивав кучерями й укладав рядами, а під час грецької їзди навіть відпускав їх на потилиці...».

Б. «Зросту він був доброго, будови міцної й кремезної, з суворим виразом обличчя... Зовнішнього блиску він анітрохи не прагнув, і навіть у день тріумфу не втримався, щоб не сказати: “Так мені, старому: як дурень, захотів тріумфу, немов предки мої його заслужили або сам я міг про нього мріяти!”. Назавжди зберіг невибагливі смаки простої людини і терпіти не міг чоловіків, які приділяли своїй зовнішності надмірну увагу».

B. «З виду він був гарний і в будь-якому віці зберігав привабливість. Обличчя його було спокійним і ясним, говорив він або мовчав. Очі в нього були світлі й блискучі; він прагнув, щоб у них бачили якусь божественну силу. Волосся мав рудувате й трохи кучеряве, вуха - невеликі, ніс - з горбинкою і загострений... Своє кволе здоров’я він підтримував турботливим доглядом».

A. «Зросту він був приблизно середнього, волосся рудувате, обличчя швидше гарне, ніж приємне, очі сірі й трохи короткозорі, шия товста. Проте здоров’ю його позаздрив би будь-хто: за чотирнадцять років він хворів тільки три рази. Волосся він завжди завивав кучерями й укладав рядами, а під час грецької їзди навіть відпускав їх на потилиці...».

Б. «Зросту він був доброго, будови міцної й кремезної, з суворим виразом обличчя... Зовнішнього блиску він анітрохи не прагнув, і навіть у день тріумфу не втримався, щоб не сказати: “Так мені, старому: як дурень, захотів тріумфу, немов предки мої його заслужили або сам я міг про нього мріяти!”. Назавжди зберіг невибагливі смаки простої людини і терпіти не міг чоловіків, які приділяли своїй зовнішності надмірну увагу».

B. «З виду він був гарний і в будь-якому віці зберігав привабливість. Обличчя його було спокійним і ясним, говорив він або мовчав. Очі в нього були світлі й блискучі; він прагнув, щоб у них бачили якусь божественну силу. Волосся мав рудувате й трохи кучеряве, вуха - невеликі, ніс - з горбинкою і загострений... Своє кволе здоров’я він підтримував турботливим доглядом».

A. «Зросту він був приблизно середнього, волосся рудувате, обличчя швидше гарне, ніж приємне, очі сірі й трохи короткозорі, шия товста. Проте здоров’ю його позаздрив би будь-хто: за чотирнадцять років він хворів тільки три рази. Волосся він завжди завивав кучерями й укладав рядами, а під час грецької їзди навіть відпускав їх на потилиці...».

Б. «Зросту він був доброго, будови міцної й кремезної, з суворим виразом обличчя... Зовнішнього блиску він анітрохи не прагнув, і навіть у день тріумфу не втримався, щоб не сказати: “Так мені, старому: як дурень, захотів тріумфу, немов предки мої його заслужили або сам я міг про нього мріяти!”. Назавжди зберіг невибагливі смаки простої людини і терпіти не міг чоловіків, які приділяли своїй зовнішності надмірну увагу».

B. «З виду він був гарний і в будь-якому віці зберігав привабливість. Обличчя його було спокійним і ясним, говорив він або мовчав. Очі в нього були світлі й блискучі; він прагнув, щоб у них бачили якусь божественну силу. Волосся мав рудувате й трохи кучеряве, вуха - невеликі, ніс - з горбинкою і загострений... Своє кволе здоров’я він підтримував турботливим доглядом».

Ілюстрація - А

Ілюстрація - Б

Ілюстрація - В

Ілюстрація - Г

Ілюстрація - Д

Ілюстрація - Е

ілюстрація А

ілюстрація Б

ілюстрація В

ілюстрація Г

ілюстрація Д

ілюстрація Е

ілюстрація А

ілюстрація Б

ілюстрація В

ілюстрація Г

ілюстрація Д

ілюстрація Е

ілюстрація А

ілюстрація Б

ілюстрація В

ілюстрація Г

ілюстрація Д

ілюстрація Е

 ілюстрація А

 ілюстрація Б

ілюстрація В

 ілюстрація Г

ілюстрація Д

 ілюстрація Е

 ілюстрація А

 ілюстрація Б

ілюстрація В

  ілюстрація Г

 ілюстрація Д

  ілюстрація Е

Купол Пантеону сягає в діаметрі 43 м. Щоб втримати склепіння такої ваги, довелося зробити стіни завтовшки 6 метрів. 

Центральною спорудою Акрополя був храм Парфенон. Його будували як пам’ятник перемоги греків над персами і як символ могутності Афінської держави. Він розташований на верхній терасі Акрополя, на висоті 150 м над рівнем моря. Його було видно навіть з кораблів, які підходили до Афін. Храм будували архітектори Іктін та Каллікрат. Прямокутний у плані храм оточували 46 колон. Оздоблювали його 92 зображення різних сцен з міфів і рельєф, присвячені іграм на честь Афіни 

У центрі палацу розташовано розкішно оздоблену настінним розписом парадну залу з культовим вогнищем, до якої прилягали численні житлові та господарські приміщення. У коморах палацу знайдено кілька тисяч посудин для зберігання оливкової олії та інших продуктів.

Досконалість споруди виявляється в дивовижній співмірності пропорцій: діаметр будівлі майже дорівнює її висоті, а висота купола дорівнює висоті стін, на які він спирається.

Тронні зали та житлові приміщення палацу були оздоблені живописом. В одній з кімнат зображено жінок, можливо жриць, з вишуканими зачісками та в розкішному вбранні, які беруть участь у релігійній церемонії чи спостерігають за якимось видовищем. Можливо, цим видовищем є сцени з іншого приміщення: спритні акробати (юнаки та дівчата) застрибують на спину бика.

Пантеон - перший античний храм, у якому акцент у сприйнятті перенесено із зовнішнього вигляду на внутрішнє оздоблення. Усередині Пантеон має двох’ярусну стіну з колонами й нішами, прорізану склепінчастими арками. На другий, менший і більш плаский, ярус спирається купол. Купол має п’ять рядів квадратних заглиблень і завершується отвором діаметром 9 метрів - «Оком Пантеону».