Правобережне козацтво, Слобідська Україна, Запорізька Січ (Військо Запорозьке Низове))

За умовами Бахчисарайського миру, підписаного між Османською імперією, Кримським ханством та Річчю Посполитою, більша частина Правобережжя переходила під контроль турецького султана, а частина територій між річками Дніпро і Пд. Буг мала бути первний час незаселеною.

За умовами Бахчисарайського миру, підписаного між Османською імперією, Кримським ханством та Річчю Посполитою, більша частина Правобережжя переходила під контроль польського короля, а частина територій між річками Дніпро і Пд. Буг - під контроль Московії.

За умовами Бахчисарайського миру, підписаного між Османською імперією, Кримським ханством та Річчю Посполитою, більша частина Правобережжя переходила під контроль турецького султана,частина територій між річками Дніпро і Пд. Буг мала бути первний час незаселеною, а територія Запорожжя - під контроль Московії.

походи турецько-татарського війська під час Хотинської війни 1620—1621 рр.

походи війська Б. Хмельницького на західноукраїнські землі в 1656-1657 рр.

походи турецько-татарської армії та частини козацько війська в 1672 р., 1677-1678 рр.

Київ

Чигирин

Львів

Батурин

часті козацькі повстання, воєнні дії, пов'язані з Національно-визвольною війною, військові операції козацьких військ часів Козацькою революцією, набіги татар, процеси "великого згону", Чигиринські погроми завдали величезних економічних та господарських втрат Правобережжю;

Економіне становище та господарство Правобережної України в 2 пол. XVII ст. - на поч. XVIII ст. перебувало на стадії розвитку, чому сприяла наявність родючих грунтів, хорошого клімату та відповідної політики Речі Посполитої.

після Бахчисарайського миру, за умовами якого Правобережжя відійшло під контроль турецького султана, спостерігався процес включення регіону до сладу Османської імперії, його господарської системи, до початку XX ст.

1699 р. за рішенням короля Речі Посполитої

1699 р. за рішенням московського уряду

1699 р. за рішенням турецького султана

1678 р. за рішенням короля Речі Посполитої

початок заселення території Дикого Поля українськими селянами-утікачами з Правобережної України та запорозькими козаками

активізація переселенського руху, основою якого були селяни та міщани Лівобережної України, які рятувалися від утисків польських магнатів

нова хвиля переселенців із Правобережної та Лівобережної України, пов’язана зі складними суспільно-політичними обставинами доби Руїни

обмеження переселенського руху з Правобережної України владою Московського царства у зв’язку з ускладненням відносин із Річчю Посполитою

 Гетьманщина

Слобожанщина

Малоросія

Новоросія

полки та сотні

воєводства та землі

губернії та волості

Острогозький, Харківський, Сумський, Охтирський та Ізюмський

Сумський, Черкаський, Чигиринський, Полтавський, Брацлавський

Білоцерківський, Корсунський, Переяславський, Харківський, Канівський

Київський, Чернігівський, Миргородський, Ізюмський, Уманський

Адміністративно-територіальний устрій зберігався майже без змін: наприкінці 17 ст. існувало 10 полків і московський уряд проводив активну політику по збільшенню кількості полків на Слобожанщині

Полком керував полковник, якого обирали довічно, а часом навіть з правом передачі цієї посади у спадок, а усі слобідські полковники підкорювалися бєлгородському воєводі

Найвищою посадовою особою був гетьман, якого обирала Старшинська рада

Полковники належали до Старшинської ради й підкорялися гетьманові

полково-сотенний устрій та право займанщини

право займанщини та кріпосна залежність селян

полково-сотенний устрій та обрання гетьмана та козацької старшини на Генеральній віськові раді

Запорізька Січ - це військове формування та укріплений осередок реєстрового козацтва

Запорізька Січ - це військове формування та укріплений осередок нереєстрового козацтва

Запорізька Січ - це незалежне військове державне формування козаків в складі Гетьманщини