Правопис НЕ з іменниками

Федько - не/горіх, його не розкусиш

Не/спокій заселився у серці.

До самого не/босхилу розляглось поле пшениці.

Не/море топить, а річка.

У розмові відчувалася не/щирість.

Не/рабство, а воля окрилює.

Шукай не/долі, а волі.

Гора – не/стіна

не/зацікавленість, не/вдаха, не/доля;

не/розкіш, не/згода, не/врожай;

не/дооцінка, не/дорід, не/догризок;

не/воля, не/звичність, не/ вдячність.

Іванко любить розповідати не/билиці.

Не/смерть страшна, а недуга.

Десь глибоко в душі затаїлась не/нависть.

Петрика знову спіткала не/вдача.

Не/вістка накривала на стіл.

Не/сум, а радість продовжує життя.

За вікном панувала не/года.

Закинув знову дід не/від.

не/долік, не/доїдок, не/доліт;

не/везіння, не/дбайливість, не/года;

не/забудка, не/визнання, не/довіра;

не/здара, не/бажання, не/байдужість.

мають протиставлення;

не вживаються без НЕ;

іменник з НЕ є присудком.

не/года, не/друг, не/жінка;

не/довіра, не/дбалість, не/рука;

не/ук, не/милість, не/свічка;

не/дуга, не/босхил, не/билиця.

не вживаються без НЕ;

можна замінити синонімами без НЕ;

іменник з НЕ є присудком.

відчувати не/довіру

не/щастя, а горе

сильна не/года

професійний не/роба

не\нависть, не\мовля, не\порозуміння

не\обхідність, не\від, не\милість

не\долік, не\здара, не\стача

не\дім, не\товариш, не\ворог

Ми не лукавили з тобою, ми просто йшли, у нас нема зерна не/правди за собою 

Лічу в не/волі дні і ночі і лік забуваю 

Не/золото, не/долари й дукати, насущний хліб був завжди у ціні! 

Не/навистю душі не погубив. 

Тобі забава, а мені не/слава.

Правду говорить не/язик, а душа.

Великі душі мають силу волі, а слабодухи гинуть у не/волі.

Він одразу відчув не/щирість.