Правопис прислівників

 з діда/прадіда, будь/ласка, по/синівськи

день/у/день, мало/помалу, ледве/ледве

хтозна/куди, віч/на/віч, з давніх/давен

раз/у/раз, десь/не/десь, давним/давно

як/не/як, сам/на/сам, всього/на/всього

Що/вечора дівчинонька в садочок виходить.

І блідий місяць на ту пору із хмари де/де визирав.

У неділю вранці/рано поле вкрилося туманом.

Без ворогів можна в світі як/небудь прожити.

Один собі навік/віку в снігу заночую.

чим/далі, на/швидку/руч, спід/лоба

без/кінця/краю, поза/вчора, до/схочу

ані/трохи, по/козацьки, спокон/віку

над/вечір, по/латині, на/четверо

хтозна /коли, без /ліку, по/всюди

сам/на/сам, де/інде, по/польськи

будь/коли, рік/у/рік, якось/то

віч/на/віч, по/латині, рано/вранці

Сьогодні, спекотно, голосно, лагідно, завтра, незабаром, навколо, рано.

Чудовий, спекотно, вулиці, лагідно, обіцяють, літня, незабаром, навколо.

Сьогодні, спекотно, пташки, лагідно, обіцяють, незабаром, зазеленіє, рано.

пліч/о/пліч, всього/на/всього, рік/у/рік

де/не/де, віч/на/віч, пліч/о/пліч

коли/не/коли, з/давніх/давен, не/сьогодні/завтра

будь/що/будь, з/дня/на/день, по/моєму

Мало/помалу, віч/на/віч, по/українському

По/латині, аби/як, на/долю

Зроду/віку, в/досвіта, по/твоєму

На/двоє, як/от, на/щастя

Ні/коли, на/півдорозі, з/вечора

Куди/небудь, з/ненацька, за/ради

На/переваги, на/взнак, раз/у/раз

На/рівні, під/ряд, віч/на/віч

на/гора

як/от

що/будь

на/нівець

будь-що-будь, віч-на-віч, як-не-як, пліч-о-пліч,

далеко-далеко, рік-у-рік, всього-на-всього, на-гора

де-не-де, коли-не-коли, ледве-ледве, раз-у-раз,

ось-ось, хоч-не-хоч, один-в-один, з дня-на-день,

складні прислівники, утворені з кількох основ

прислівники, утворені поєднанням часток аби-, ані-, де-, чи-, що-, як- зі словом будь-якої частини мови

 прислівники, утворені сполученням кількох прийменників з основою слова будь-якої частини мови

прислівники, утворені сполученням прийменника та числівника

прислівники, утворені сполученням прийменника з іменником

Рано, увечері, навмисне, новий.

Багато, весело, сяючи, вечір.

Додому, тричі, навшпиньки, по-моєму.

Мій, мало, по-українськи, потроїти.

Прислівник - самостійна частина мови.

Прислівник - незмінна частина мови.

Прислівники можуть утворювати ступені порівняння.

Прислівники відповідають на питання як? де? куди? коли? що роблячи? шо зробивши?

гума..о, со..о, актив..о, шале..о

відмі..о, стара..о, незбагне..о, щоде..о

негада..о, дореч..о, відда..о, невпи..о

упевне..о, радіс..о, зеле..о, нездола..о

двіч.., по-вовч.., опівноч..

навесн.., трох.., увечер..

уповн.., нагор.., мимовол..

віднин.., трич.., по-київськ..

по-лицарськ.., по-вовч.., завбільшк.., трич..

по-лисяч.., безвіст.., пошепк.., зсередин..

мовчк.., по-угорськ.., навесн.. , навколішк..

по-людськ.., завглибшк.., трох.., насторож..

а) який? чий?

б) що роблячи? що зробивши?

в) як? де? коли? наскільки? навіщо? тощо.

спідлоба, надвоє, по змозі

врешті-решт, спокон-віку, спросоння

посередині, назавжди, один в один

всього-на-всього, без сумніву, по четверо 

день у день, по іншому, анітелень

до побачення, раз у раз, у стократ

по щирості, час-від-часу, обабіч

як треба, де-коли, на диво

без/жалю, зо/зла, на/самоті

до/крихти, од/віку, на/жаль

за/кордоном, на/останок, обі/руч

до/лиця, без/сумніву, на/зло

по/третє, казна/коли, де/факто

по/троє, по/правді, більш/менш

пліч/о/пліч, тихо/тихесенько, по/латині

на/гора, по/своєму, не сьогодні/завтра

куди/будь, де/не/де, час/від/часу

по/перше, вряди/годи, один/одинцем

віч/на/віч, як/не/як, зроду/віку

сяк/так, аби/то, по/середині

по/ведмежи, казна/де, кінець/кінцем

по/українськи, аби/то, десь/інде

будь/куди, по/суті, з/надвору

сяк/так, аби/як, без/сумніву

до/вподоби, на/жаль, чим/дуж

з/верху, що/денно, де/інде

у/трьох, в/подовж, на/зустріч

на/весні, до/нині, у/десятеро