Правопис прислівників

босо/ніж, голі/руч, з/гори

у/день, на/гора, на/осліп

аби/де, хтозна/куди, право/руч

раз/у/раз, пліч/о/пліч, де/не/де

віч/на/віч, всього/на/всього, день/у/день

як/не/як, будь/що/будь, хоч/не/хоч

навколо, назустріч, униз, відучора

змалку, вдруге, мимохіть, вранці

уголос, узимку, вгорі, набік

сама/самотою, кінець/кінцем, один/одним

більш/менш, вряди/годи, на/гора

по/латині, на/жаль, без/сумніву

Мій брат на/горі крем'яній.

На/горі сніг гарний, а на/низу моркий

Видніється у/далечині лісу.

рік/у/рік, по/двоє, час/від/часу

коли/небудь, казна/хто, аби/де

рано/вранці, будь/коли, як/небудь

за/панібрата, по/середині, не/дарма

без/сумніву, на/ура, до/речі

до/вподоби, на/пам'ять, тим/часом

затЕпла, позАторік, дОчиста

дочИста, почАсти, спростА

зАново, зАтемна, затЕпла

посерЕдині, навсправжкИ, стрімгОлов

Хлопці утрьох тягнули вудку.

Доречі, Остап Вишня - наш земляк.

Хлопці домовилися йти вкупі до міста

Укупі піску гралися діти

на-гора

по-своєму

по-батькові

по-ведмежи

по-козацькому

назавтра, без упину, доволі

у стократ, один в один, сама-самотою

на бігу, на сміх, на жаль, у міру

раз-у-раз, віч-на-віч, голіруч

Чорногуз повертав набік голову, й злився на дітей.

Отже, і Дніпро, і Ніл течуть назустріч.

Мало не з початку боїв під Хотином Сагайдачного, що сам водив козаків у бій, було поранено кулею в руку.

Сичі в гаю перекликались, та ясен раз у раз скрипів.