Правопис прийменників

самостійна частина мови

 службова частина мови

до частин мови не належить

Тому що, б, попід

  Допоки, той, але

  Біля, проте, щоб

Коли, проте, і

 Синє море звірюкою то стогне, то виє.

 Під хатою дідусь сивенький сидить, а сонечко низенько уже спустилось над Дніпром.

 За сонцем хмаронька пливе, червоні поли розстилає і сонце спатоньки зове у синє море.

  Тече вода в синє море, та не витікає.

 Щоб, немов, оскільки, що

  Не тільки... а й, якщо, неначе, та

  Однак, дарма що, бо, але

 Тому що, зате, якби, або

Я люблю тебе, друже, за(те), що в очах твоїх море синіє.

 Як(би) не було ночі, то не знали б, що таке день.

  Вони боролися за(те), щоб ми сьогодні жили у вільній країні.

 Він говорить те(ж), що й інші свідки.

  якісні і відносні

  пасивні і активні

сурядності і підрядності

Оголошено, (що)б усі прийшли вчасно.

 (Що)б ви не думали, а я буду працювати.

  (Як)би краще виконати завдання?

 (За)те її люблю, мою Україну убогу...

Людині треба, (що)б її робота залишалася після неї жити.

 (Як)би мені крила, у небо б злетіла

  Не знаю, (як)би склалась моя доля, коли б біля неї не стояла, мов благання, моя зажурена мати.

 (Як)би хліб та одежа, їв би козак лежа.

Що/б жить – ні в кого права не питаюсь.

  Співай же за мною про/те, як весною усе відживається знов.

  Як/би не крутила хуртовина, блисне промінь – крига розтає.

 Я люблю тебе, друже, за/те, що не можна тебе не любити.

сполучники бувають сурядні та підрядні

сполучники бувають прості, складні і підрядні

сполучники можуть писатися разом чи окремо