Правопис прислівників

Спідлоба, спересердя, по латині

Зозла, усупереч, на гора

По-малу, низько-низько, мимохідь

Ліворуч, навпомацки, де-не-де

Аби/куди, казна/коли, ані/трохи

Поза/очі, в/четверо, в/зимку

В/літку, на/одинці, куди/небудь

Зроду/віку, врешті/решт, вряди/годи

Хтозна/куди, як/небудь, часто/густо

Казна/де, на/спіх, на/сухо

Що/ранку, повік/віків, десь/то

З/діда/прадіда

З/давніх/давен

Віч/на/віч

Коли/не/коли

На бабусиній кухні сьогодні пахло по/особливому смачно.

Іван Степанович і першокласникипідняли голови до/гори.

На/дворі зранку сонячно, ніби й не було нічної зливи.

Спокон/віку стояла тут стара дерев'яна церква.

Кожен по/своєму проживає життя і намагається бути щасливим.

Де/не/де виднілись волошки в житах.

Туристи одяглись по літному легко і яскраво.

Право руч хати росте вишневий садок.

Хлопці по-братньому потисли руки й посміхнулись.

По/ волі загін партизанів вийшов на узлісся.

Хлопці втрьох прийшли до сусідки вибачатися.

Коли не коли Віола згадувала подругу,і дівчині ставало сумно.