Правопис прислівників

незмінна особлива форма дієслова;

службова частина мови

незмінна самостійна частина мови.

який? чий?

як? де? коли? звідки?чому? навіщо?

що робити? що зробити?

якнайкраще, весело, недаремно;

вірний, думаючи, доволі;

правдиво, позавчора, ранок;

швидко, зненацька, коротка.

Нікуди не можу подітися від любові до тебе.

 Ліс ще дрімає в передранішній тиші.

Так гарно на вулиці весною,все цвіте та пахне.

 Цьогорічна зима була теплою.

пліч-о-пліч, опівдні, дехто

нарешті, вранці, казна-що

усередині, без кінця, чий-небудь

збоку, завглибшки, ніколи

ніхто, звечора, анітелень

по/одному, по троє, по/моєму, по/двічі

по/нашому, по/сусідству, по/німецьки, по/два

по/латині, по/перше, по/ведмежи, по/третє

по/англійськи, по/третє, по/їхньому, по/одинці

сам/на/сам, сам/один,

на/самоті, сам/самісінький

сама/самотою, сам/по/собі

один/на/одному, сам/один

дарма/що, з/радості, на/відмінно, на/швидку

над/силу, не/до/ладно, на/в/тікача, на/вибір

з/гарячу, по/латині, з/під/низу, до/пуття

давним/давно, пліч/о/пліч, всього/на/всього

віч/на/віч, по/друге, хоч/не/хоч, сяк/так

з/дня/на/день, з/діда/прадіда, видимо/невидимо, по/за/торік

в/цілому, по/людськи, слово/в/слово, з/рештою

коли/не/коли, по/всяк/час, без/краю, по/сусідству

рано/по/раненьку, на/виворіт, без/вісти, на/тще/серце

без/відома, на/зло, на/віки, десь/інде

казна/де ,якось/то ,будь/коли, де/небудь

в/нічию, одним/один, до/пари, в/далечінь

коли/не/коли, на/в/з/догін, по/маленьку, у/наслідок

ледве/ледве, врешті/решт, десь/не/десь, часто/густо

по/своєму, по/одинці, десь/інколи, ні/на/гріш

з/на/двору, на/в/проти, сам/на/сам, спід/споду

горілиць, голіруч, запанібрата, заочі, добре

тепло, будь-де, казна-коли, мовчки, зверху

Тишком-нишком, тяжко-тяжко, щиро-щиро, повік-віки, часто-густо

навсправжки, напоготові, далеко-далеко, спокійно, тричі