Правопис займенників

Коли дивлюсь, а перший мураш перестав смоктати цукор..

Праця лікує, а лінь марнує.

Любиш кататися, люби і санчата возити.

Кожен свого щастя коваль.

підмета;

присудка;

додатка;

обставини.

п′ять;

чотири;

шість;

два.

1-ша особа однини, родовий відмінок;

2-га особа однини, орудний відмінок;

1-ша особа множини, давальний відмінок;

2-га особа множини, називний відмінок.

інший, я, мене, його, твій;

ти, вас, їх, ними, мене;

всі, вони, він, вона, цей;

себе, мною, вами, його, ніхто.

ні/хто, казна/який, аби/який, де/що;

аби/хто, будь/чий, котрий/сь, де/хто;

казна/що, будь/який, хтозна/що, який-небудь;

де/котрий, аби/який, будь/що, чий/небудь.

нею, ніким, вона, себе;

казна-чим, хтозна-яким, мною, чим;

ніхто, чим, ким, я;

дехто, цей, моїм, нашим.

ні/хто, ні/з/ким, ні/на/що, ні/в/кого;

ні/ким, ні/що, ні/скільки, ні/котрий;

ні/до/чого, ні/в/чому, ні/який, ні/з/чим.

ні/за/що, ні/ким, ні/який, ні/в/кого.

будують питальні речення;

уживаються для зв′язку частин складного речення;

підкреслюють шанобливе ставлення до адресата мовлення;

найчастіше вживаються в листуванні, творах художньої літератури.

скільки/небудь, аби/хто, скільки/сь;

аби/що, де/кому, хто/сь;

де/ким, будь/чим, чим/сь;

будь/чому, аби/хто, казка/скільки.

Особові

Вказівні

Питальні

1

2

3

4