Прикметник

службова частина мови

самостійна частина мови, яка означає ознаку предмета і відповідає на питання хто ? що?

самостійна частина мови. яка відповідає на питання де? куди?

самостійна частина мови, яка означає ознаку предмета і відповідає на питання який ? чий?

казкові, казкова, казкове

вродливий, вродлива, вродливе

сірий, сіра, сірі

синій, сині, синя

 для уникнення повторів в мовленні

для встановлення зв’язку між словами

 для зв*язку між словами у реченні та тексті

для точного опису, надання висловлюванню образності, емоційності.

означенням; 

присудком;

 додатком;

обставиною.

лисий, гарний, теплий 

порожній, світлий, старий

малиновий, темний, голий

новий, гарний, солодкий

Німецький, гадяцький, узбецький, чеський

Парижський, криворіжський, бугзький

Дрогобицький, кагарлицький, виборзький

Сиваський, овруцький, ладозький

кращий

менш вправний

більш спритніший

найвеселіший

блідолицього місяця

блідолицьої дівчини

блідолицого місяця 

блідолицьою дівчиною

 А якісних прикметників

  Б відносних прикметників

  В присвійних прикметників

 А суспільно/корисний, чорно/земний, літературно/художній

  Б тепло/обмінний, груше/подібний, народно/пісенний

 В широко/плечий, три/зірковий, південно/східний, 4/поверховий

А зелено/коса, жовто/гарячий

  Б тихий/тихесенький, червоно/гарячий

В південно\східний, ніжно\блакитний

Г) три\поверховий, військово\зобов'язаний

  А у всіх словах;

  Б лише в першому слові;

 В лише у першому й другому словах;

  Г лише в третьому й четвертому словах.