Прикметник (ІІ частина)

Дощ ліниво зашарудів по розбухлій землі (М . Стельмах).

Був білий світ не білий вже, а чорний (Л . Костенко).

На поверхні води видно лише невелику частину айсберга (З підручника)

Квіти мати-й-мачухи ясно всміхаються щедрому весняному сонцю (Л.Павленко).

Стоїть гора високая (Л . Глібов).

Після вранішньої зливи земля прозора і чиста (В. Дніпровський).

Видно шляхи полтавськії і славну Полтаву (І. Котляревський).

Ржали коні козацькі , і шаблі дзвеніли (Д. Білоус).

На безбарвнім, осінню, хатнього;

Зовнішнього, гарному, дійового;

Братнього, круглолицим, дружнім;

Безкраєго, літнєму, пізного.

Оксанина книжка , рідна сторона, братів костюм;

новий ноутбук, заяча душа, далека дорога;

залізний шолом, зоряний вечір, мудра порада;

холодне серце, холодне повітря, зимовий холод.

могутн..й, віковічн..й, справжн..й, останн..й;

безкрайн..й, осінн..й, міськ..й, кришталев..й;

важк..й, бідн..й, віков..й, розумн..й;

безодн..й, городн..й, дочірн..й, будн..й.

довший;

більш довший

більш довгий

найдовший

дощ, нуль, калина;

гроза, травень, шовк;

калач, ліс, куля;

плащ , кришталь, поле.

Лермонтов, Васильєв, Рєпін, Бєлов;

Ніколаев, Пущін, Захарьїн,Толстой;

Достоєвскій, Ершов, Міхалков, Тютчєв;

Пугачов, Огарьов, Щипачев, Фьодоров.

(Не)велика білостінна хата купалась у квітах.

Нам (не)страшні ворожі хмари.

Родися не(багатим), а щасливим.

Після дощу капелюх (не)потрібний.

кременчуцький, пражський, волзький;

 волжський, карпатський, паризький;

 чеський, латиський, запорізький; 

буський, воронезький, донетський.

блідо/рожевий, вибірково/вимірювальний, військово/авіаційний; 

військово/зобов'язаний, геолого/розвідувальний, жовто/гарячий;

водо/відливний, електро/хімічний, сніжно/білий; 

синьо/жовтий, східно/український, старий/престарий;

 височе…ий, безви…ий, пісе…ий;

жада…ий, свяще…ий, неоціне…ий;

  тума…ий, журавли…ий, числе…ий;

орли...ий, скля...ий, шале...ий.