Прикметник. Творення прикметників

має значення предметності;

означає кількість предметів або їхній порядок при лічбі;

виражає ознаку;

вказує на предмети, ознаки,кількість, але не називає їх.

Вищу й найвищу;

тверду й м'яку;

просту й складну;

повну й коротку.

Дорожні, довколишні, братні;

художні, досвітні, порожні;

городні, внутрішні, середні;

досвічені, дотепні, каламутні,

Столик, широкий, далекий;

денний, ясен, красен;

близький, міський, салатовий;

великий, цегляний, прив'ялить

Кислий, вовняний, мамина;

міський, полтавський, шкільний;

солов'їний, ясний, батьківський;

білий, літній, вечірній.

Простий і складний;

вищий і найвищий;

якісний і відносний;

повний і короткий.

Ой високо в яснім небі сонце стало.

Знов я юний.

Реве та стогне Дніпр широкий.

Садок вишневий коло хати, хрущі над вишнями гудуть.

найбільш старанний, багатший, найпрекрасніший;

якнайсильніший, найдешевший, найбільш вдалий;

менш здібний, вищий, більш солодкий;

менш гарний, короткий, найбільш веселий

Якісний;

відносний;

присвійний.

Суфіксальний;

префіксальний;

суфіксально- префіксальний;

сполученням основ.