Прикметник

має значення предметності;

означає кількість предметів або їхній порядок при лічбі;

виражає ознаку або властивість предмета;

вказує на предмети, ознаки,кількість, але не називає їх.

Вищу й найвищу;

тверду й м'яку;

просту й складну;

повну й коротку.

Дорожні, довколишні, братні;

художні, досвітні, порожні;

городні, внутрішні, середні;

досвідчені, дотепні, каламутні,

Столик, широкий, далекий;

сезонний, ясний, рекламний;

близький, міський, салатовий;

великий, цегляний, прив'ялить

Кислий, вовняний, мамина;

міський, полтавський, шкільний;

батьківський, шевченківський, цегляний;

білий, літній, вечірній.

Простий і складний;

вищий і найвищий;

якісний і відносний;

повний і короткий.

більш старанний, багатший, більш багатий;

якнайсильніший, найдешевший, найбільш вдалий;

менш здібний, вищий, більш солодкий;

менш гарний, короткий, найбільш веселий

Якісний;

відносний;

присвійний.

Суфіксальний;

префіксальний;

суфіксально- префіксальний;

сполученням основ.

хворий чоловік

хворий відпочиває

хворий птах

хворий одужує

 однина, жіночий рід, орудний відмінок

множина, чоловічий рід, орудний відмінок

  однина, жіночий рід, родовий відмінок

називний відмінок множини

називний відмінок однини жіночого роду

називний відмінок однини чоловічого роду

ч.р. одн. Д.в

ж.р. мн. М.в

с.р. одн. О.в

4

3

2