Прикметник. Узагальнення

службова частина мови, яка надає реченню додаткових смислових та модальних відтінків

самостійна частина мови, що виражає ознаку предмета

службова частина мови, яка разом із відмінковим закінченням іменників виражає відношення між словами в реченні

самостійна частина мови, що вказує на кількість та порядок предметів при лічбі

якісні, перехідні, модальні

відносні, означальні, присвійні

якісні, відносні, присвійні

присвійні, означальні, питальні

Учителів голос лунав у класі.

На учительському столі лежав журнал.

Ти мені зробив ведмежу послугу.

Заяча шуба найкраще гріє у великий мороз.

усі прикметники

присвійні прикметники

відності прикметники

якісні прикметники

зелений

холодний

босий

веселий

більш високий, ширший, найгарніший

найменш холодний, біліший, найкмітливіший

якнайглибший, менш відомий, приваюливіший

найменш веселий, світліший, якнайширший

коротку форму можуть мати лише прикметники у множині

нестягненими можуть бути всі прикметники

коротку форму мають лише прикметники жіночого роду

нестягненими бувають лише іменники жіночого та середнього роду у Н. та З. відмінках однини та множини

Ясночолая красуня стояла посміхаючись перед громадою.

Яснії зорі всипали небо палахкотливими вогниками.

Знатен рід молодого короля, знатна вся його родина.

Голівоньку зажурену схилила милому на плече і тяжко зітхнула.

Невимушено/лагідний голос батька заспокоював її робурхане серце.

Червоно/гаряче коло місяця вставало із-за лісу.

Біло/сніжні хмарини отарами переляканих хмаринок неслися по небу під поривами східного вітру.

Сніжно/білими килимами вслала зима сонну землю.

Хворого чоловіка терміново доставили у лікарню.

Поранений голосно стогнав і весь час просив пити.

Чергові учні повинні слідкувати за порядком у класі.

Ситий пан не розуміє голодного мужика.