Прикметник. Узагальнення вивченого

цікаве, розумний, Тарасів, скляна

щаслива, літній, лисячий, перший

жовто-блакитний, батьків, записав

хтось, читання, святкова

сучасний, чесний, громоподібний

дідівський, лункий, приязний

гостинний, кольоровий, умілий

давній, серйозний, нагальний

докладний, музейний, сіруватий

систематичний, окремий, веселий

колективний, заочний, біологічний

молочний, комп’ютерний, голий

батькова аптека, чоловічий костюм

лікарева порада, ліричний герой

сусідове авто, собачий нашийник

соколине пір’я, вороже ставлення

фізика, ботаніка, риторика

класика, лінгвістика, ідилія

діагностика, історія, герой

дипломат, період, метафора

полудн..вий

кварц..вий

чутт..вий

ситц..вий

вужчий, найменш потрібний

добріший, найменш удалий

ближчий, більш гарячіший

коротший, щонайкращий

 важко/хворий, світло/голубий, фізико/географічний

багато/тисячний, великий/превеликий, військово/морський

середньо/вічний, суспільно/корисний, жовто/гарячий

суспільно/політичний, радий/радісінький, мовно/літературний

Батьків рішучий вигляд і (не)вблаганний погляд свідчив про його твердий намір серйозно поговорити з сином.

У темному куточку промінець той був ледве примітний – тоненький, як ниточка, та блідий, мов погляд (не)дужої дитинки.

(Не)лінивого й добродушного хлопчину полюбила вся громада.

Жінка окинула свою затишну кімнату, (не)сумним, а веселим поглядом.

Навколо тихо бринів золотий півсон передосін(н)ього степу (М. Стельмах).

Рої бджолин(н)і золоті над річкою про літо дзвонять (В. Підпалий).

Вів свою нескінчен(н)у пісню струмок (Г. Тютюнник).

Огні незлічен(н)і, мов стрічки огнен(н)і, до моря спускаються з міста (Леся Українка).

Іванов, Бєляєв, Єршов

Белов, Корольов, Федін

Кєдров, Нєкрасов, Пугачов

Воробйов, Йолкин, Лесков

Спала природа під ковдрою білою, снилось їй море наскрізь прозоре, дно його ясне й зелене... (Олександр Олесь)

Небо глибокеє, сонце ласкавеє, пурпур і злото на листі в гаю, пізніх троянд процвітання яскравеє осінь віщує… (Леся Українка)

І шумить, і гуде, дрібен дощик іде. (Нар. творч.)

Нічко лукавая, нічко цікавая, нащо людей чарувать? (О. Романова)