Прикметник як частина мови

прикметник - це частина мови, що називає предмет і відповідає на питання ЯКИЙ? ЧИЙ?

вищий ступінь порівняння прикметниківмає лише складену форму

за значенням прикметники поділяються на якісні, відносні та присвійні

прикметник у реченні найчастіше виконує роль обставини.

важкий, веселий, земляний

серйозний, старанний, березовий

цегляний, зелений, холодний

світлий, м'який, червоний

чиста блакить, вовча натура, тепле повітря

скляний погляд, рожева мрія, солодкий сон

залізна рука, мармурове чоло, срібний голос

яблучний сік, заяча душа, заспокійливий голос

холодніший, більш вдалий, ніжніший

дуже темний, більш сильний, найсолодший

вужчий, менш прозорий, найбільший

високий, глибший, менш вередливий

хоробрий, тямущий, дружній

доблесний, денний, сестрин

глухий, городній, весняний

гіркий, братній, вишневий

жовто/білий, жовто/гарячий

синьо/жовтий, жовто/блакитний

західно/український, південно/східний

машинно/будівний, чорно/червоний

шале..ий, незрівня..ий, качи..ий

хвой..ий, пісе..ий, звіри..ий

орли.ий, оста..ій, чаву..ий

голуби..ий, піща..ий, весня..ий

запорізький, гіганский, студентський

сивашський, золотоноський, казахський

латиський, латвійський, зап'ястний

криворізький, новобузький, активістський

Не/велика, але затишна кімната.

Не/далекий, а близький берег.

Розповідь зовсім не/цікава.

Не/дорогий одяг для роботи.