Прикметник як частина мови

Прикметник – це частина мови;    

Прикметник – це частина слова.

Прикметник змінюється тільки за числами.

Прикметник не буває членом речення.

зелень, зеленіє, зелененький;    

жовтий, жовтизна, жовтіє;

ясний, теплий, радісний;          

снігова, сніжинка, засніжений.

Прикметники роблять наше мовлення багатим, яскравим, точним, образним;

Антоніми – це слова, протилежні за значенням;

Синоніми – це слова, близькі за значенням;

Прикметник не може бути означенням

сміливий, безстрашний, хоробрий;

безхмарний, старий, великий;

.

грубий, скромний, некультурний;

веселий, радісний, добрий

розумні - мудрі;                     

уважні – добрі;

Привітні – хитрі;                   

суворі – добрі.

Прикметник у реченні підкреслюють двома лініями;

прикметник у реченні зв’язаний із числівником.

Прикметник означає предмет

Прикметник завжди стоїть у тому ж числі, роді й відмінку, що й іменник, із яким він зв’язаний.

блискучий, білосніжний, іскристий (сніг);

лагідна, ніжна, рідна (матуся);

ясне, чисте, безхмарне (небо);

розумні, сяючі, карі (очі).

золоті руки

золота каблучка;

золоте серце;    

золоте колосся.

ч..рвоний, б.резовий, в..селий;    

 в..ресневий, в..сняний, ш..рокий;

швидкий, л..генький, т..хенький; 

    бл..скучий, ш..рокий, в..ликий.

гарний, дубовий, скляний,   

зимовий, Франків, сніговий;

український, залізний, глиняний;   

   вечірній, рясний, міський

червоний, березовий, веселий;      

швидкий, осінній, легкий;

блискучий, великий, широкий;       

вересневий, зимовий, літній.

материн, Зоїн, Софіїн;                   

свекрушин, пташиний, вірний;

командирів, Олексин, лисий;     

кобзарів, сильний, лимонний