Прикметник як частина мови

А Гарнесинький, чистісинький, вірнесинький.

Б Новісенький, вузинький, самісенький.

В Більшенький, цілісінький, милесенький.

Г Здоровинький, тонюсенький, вузусінький.

А Блідо/рожевий, вибірково/вимірювальний, військово/авіаційний.

Б Військово/зобов'язаний, геолого/розвідувальний, жовто/гарячий.

В Водо/відливний, електро/хімічний, сніжно/білий.

Г Жирно/молочний, книжково/журнальний, червоно/білий. 

А Де..ий, півде..ий, масив..ий, потуж..ий.

Б Бляша..ий, греча..ий, безмеж..ий, леви..ий.

В Височе..ий, гороби..ий, письме..ий, піща..ий.

Г Чаї..ий, пісе..ий, весня..ий, невблага′..ий. 

А Вищий ступінь порівняння прикметників має лише складену форму

Б Прикметник — це частина мови, що називає предмет і відповідає на питання який? чий?

В За значенням прикметники поділяються на якісні, відносні та присвійні.

 Г Відносні прикметники мають ступені порівняння.

А більш сильний, менш потужний, дуже темний

Б веселіший, більш прозорий, менш складний

В ніжніший, більш корисний, найсолодший

 Г легший, менш відомий, надзвичайно глибокий

 А шовкові брови, кам’яне серце, сонячна посмішка

Б cкляний погляд, залізна воля, малиновий сік

В похмуре небо, мармурове чоло, золотий ланцюжок

Г солодкий голос, казкова краса, оксамитова завіса

А А дочка князя була така хороша, що й сказати не можна. (Нар. творч.)

хороша (дочка) — прикм., ознака предм., поч. ф.— хороший, якісний, тв. гр., жін. р., наз. в., одн., повна ф., означення.

Б Зінько з Іваном половили бусурманських коней, узяли в поводи — рушили до бекета. (В. Басенко)

бусурманських (коней) — прикм., ознака предм., поч. ф.— бусурманський, присвійний, тв. гр., наз. в., множ., означення.

В Десь дуже важким видалося Хариті те відро з водою. (М. Коцюбинський)

важким — прикм., ознака предм., поч. ф.— важкий, якісний, тв. гр., сер. р., ор. в., одн., повна ф., присудок.

 Г Гей, видно село, широке село під горою. (Б. Лепкий)

широке (село) — прикм., ознака предм., поч. ф. — широкий, якісний, тв. гр., сер. р., наз. в., одн., повна ф., означення.

А  Найбільш вдалий, найкращий, найменший.

Б   Менш приємніший, самий довгий, найтонший.

В  Червоніший, найкисліший, щонайбільший.

Г   Найбільш здібний, найсолодший, найдосконаліший.

А  Давнішій, теплий, безробітний, повен.

Б   Літній, сьогоднішній, синій, безкраїй.

В  Будній, батьків, глухий, Ігорів.

Г  Веселий, безладний, гірший, Андріїв.

А   Без мистецтва життя було б холодним, не/затишним.

Б   У лісі поночіє, але темрява не/густа, а прозора .

В   Не/чутними кроками увійшли в село запашні присмерки.

Г   Крізь пелену туману проступали якісь не/виразні тіні .

А   Німецький, гадяцький, узбецький, чеський.

Б   Дрогобицький, кагарлицький, виборзький.

В   Петербургський, криворіжський, латишський.

Г   Сиваський, овруцький, ладозький.

А   Кришталь, глянець, емаль, ситець.

Б   Хвиля, край, овоч, дія.

В   Карамель, дощ, нуль, куниця.

Г  Калач, сіль, бій, баржа.