На сході понад зеленим лісом небо було синє-синє, аж чорнувате, а на йому подекуди плавали невеличкі червоні хмарочки, тліли й жевріли, неначе жар у темних челюстях вечірньою добою. Гасло полум'я на заході, дотлівали червоні хмарки, займалися подекуди серед неба ясні зорі. Тінь простелювалась чорним сукном по селу, по садках та лісах (За І. Нечуєм-Левицьким).
У СЕРЕДНЬОМУ роді в тексті вжито прикметник
зелений
синій-синій
вечірній
ясний
