Природа в загадках №1

Без рук, без ніг, тільки з рогами,

А ходить попід небесами.

Дуга з’єднала береги,

Немов у казці, гожа.

А от дзвіночка до дуги

Ніхто вчепить не може.

Летить коник, басує. Полем-долем пустує. Ніхто його не впіймає, і ніхто не загнуздає. 

Хто малюнок на вікні уночі зробив мені? 

Вогнева стріла пролітає, ніхто у світі її не піймає.

 Мене просять і чекають, я як покажуть – утікають.

Махнула птиця крилом – закрила півсвіту чорним рядном. 

Росте вона вниз головою, не в літню пору, а зимою. І тільки сонечко зігріє – вона заплаче й швидко гине.

З небокраю, з-за діброви

Вийшли кралі чорноброві:

Принесли водиці жбан,

Полили зелений лан.

Два брати у воду дивляться,

А повік не зійдуться.