присл

0

1

2

3

 прислівник - самостійна змінна частина мови

  прислівник виражає ознаку дії

 у реченні прислівник може бути обставиною та присудком

  прислівник скраю відповідає на питання де?

слабша

 менш потужніше

  більш вдало

  найдосконаліше

 аби/де

  хтозна/коли

  без/сумніву

  по/правді

 безвіст...

навесн...

 вранц...

  насправд...

 со...о

  спросо...я

  несказА...о

  замисле...о

Мені в житті до всього не байдуже.

 Неквапно крутиться земля.

  Озвалася перша пташка спросоння.

  Перед тобою світ несказано широкий.

 -о

  -е

  -у

не мають закінчення

з діда/прадіда, на/весні, по/синівськи

  хтозна/куди, хоч/не/хоч, з давніх/давен

  мало/помалу, ледве/ледве, від/учора

  де/не/де, давним/давно, босо/ніж

на/гора, на/виворіт, у/переміш

що/денно, за/молоду, будь/як

  у/п’ятьох, на/завжди, по/дитячому

  право/руч, в/середині, ані/трохи

що/вечора, с/початку, на/вколо

  на/виворіт, як/небудь, аби/куди

  в/літку, до/долу, по/моєму

  де/коли, з/зовні, по/четверте

На/дворі повітря було особливо чисте, бадьоре.

  Ми з братом малювали в/двох альбомах.

  Сергій і не помітив, як вони підійшли до/дому батька.

  Я зустрів її в/день народження.