Прислівник

з ранку до вечора, ліворуч, далеко, на диво;

зробивши, вчора, день за днем, гірко;

вибрано, сумно, рішуче, вільно;

голосно, куплено, рано, швидко.

скільки? чому? навіщо? яка?

де? куди? звідки? коли? в якій мірі?

який? чого? що? звідки? де?

з якої причини? через що? куди? якого? 

на зло, взимку, ненароком, знічев’я;

на щастя, здавна, тепер; зосліпу;

згарячу, зопалу, мимоволі, спросоння

вдень, спересердя, наперекір, напоказ. 

глибше, значно більше, вище, нижче;

найуважніше, якнаймудріше, найщиріше, щиро;

найбільш вдало, дешевше, ближче, яскраво;

більш активно, менш наполегливо, широко, дужче.

прекрасно, боляче, біло, зранку;

щоденно, міцно, вчора, виразно;

по-німецьки, весело, помітно, зручно;

холодно, спокійно, сумлінно, врочисто. 

по-батьківськи, по-доброму, замолоду, начисто;

останнє, ніжно, тихо, по-козацьки;

по-моєму, наперекір, допізна, влітку;

ридма, жартома, босоніж, пішки. 

по-перше, по-сусідськи, по-нашому, тихо;

назавжди, удвічі, позавчора, забагато;

коли-небудь, щороку, нашвидку, по-ведмежи;

двічі, по-козацьки, найдорожче, всюди;

іноді, відколи, деколи, потайки.

звідусіль, угору, скрізь, навколо;

далеко, де-не-де, взимку, щороку;

сьогодні, надзвичайно, згарячу, щодня;

удень, там, здавна, тепер;

обабіч, тут, тонко, весело.

на зустріч з поетом, з гори крутої, в купі листя;

стати у слід, ударило щось у бік;

зайди в перше село, у глиб лісу, в далечінь чудову;

подаруй на пам’ять книгу, у двох зошитах, на своєму дворі;

надворі заметіль, ішов назустріч, вкупі виросли.

рік/у/рік, раз/у/раз, день/у/день, час/від/часу;

слово/в/слово, казна/де, рука/в/руку, будь/як;

один/по/одному, лице/в/лице, як/не/як, де/не/де;

аби/то, хтозна/скільки, по/перше, по/вашому;

до/міри, будь/що/будь, коли/не/коли, кінець/кінцем. 

 Знайомі з дитинства рідні місця чомусь викликали сьогодні в дівчини ясний неспокій.

Глянула на горби, які височіли над рікою. 

 Вони були голі, руді. 

 Ще малим дівчам вона блукала отут з подругами, купалась ось у тому загоні з похилою вербою. 

 Вони були голі, руді. 

Ще малим дівчам вона блукала отут з подругами, купалась ось у тому загоні з похилою вербою.  

 Глянула на горби, які височіли над рікою. 

 Знайомі з дитинства рідні місця чомусь викликали сьогодні в дівчини ясний неспокій.