ПРИСЛІВНИК

незмінна частина мови, яка вказує на предмети, їх ознаки, кількість, але не називає їх.

незмінна частина мови, яка позначає кількість предметів або їх порядок під час лічби.

 незмінна частина мови, що називає ознаку предмета.

 незмінна частина мови, яка називає ознаку дії, ознаку іншої ознаки

як? де? скільки? куди?

 як? де? коли? куди?

хто? який? звідки?

коли? скільки? чому?

присудком

додатком

означенням

обставиною

 прекрасно, боляче, біло, зранку;

  щоденно, міцно, вчора, виразно;

 по-німецьки, весело, помітно, зручно;

  холодно, спокійно, сумлінно, врочисто. 

 раз у раз, ліворуч, далеко, на диво;

 зробивши, вчора, день за днем, гірко;

  вибрано, сумно, рішуче, вільно;

 голосно, куплено, рано, швидко.

Тільки разом

Тільки через дефіс

Разом, інколи, як виняток, окремо 

Разом, окремо, через дефіс

а) Він неквапно простував стежкою поміж жита;

б) А річка скресла недавно, а тільки сьогодні;

в) Надворі було зовсім не холодно;

г) Немало я бачив добрих людей.

а)поноч..., утрич..., опівдн...;

б) заввишк..., заоч..., опівноч...;

в) укуп..., напівдороз..., по-українськ...;

г) по-вовч..., навесн..., ліньк...

а) спокійн..о, безладн..о, відмін..о, таємн..о;

б) доречн..о, замріян..о, сонячн..о, активн..о;

в) впевнен..о, старан..о, шален..о, віддан..о;

г) зелен..о, туман..о, плутан..о, багрян..о.

Неждан(н)о, безмін(н)о, шален(н)о

Числен(н)о, зран(н)я, щоден(н)о

Туман(н)о, спросон(н)я; бездумн(н)о;

Попідтин(н)ю, радісн(н)о, несказан(н)о.

спокійно, напам'ять, тихо-тихо

на пам'ять, вгорі, навприсядки

будь-хто,анітрохи, використано

іноді, згарячу, мимоволі

від/нині, без/угаву

мимо/хіть, на/весні

до/недавна, по/українському

на/око, ні/де

по/козацьки, зроду/віку, пліч/о/пліч, хтозна/де;

де/не/де, віч/на/віч, казна/де, раз/у/раз;

по/перше, по/нашому, по/українськи, по/малу;

по/твоєму, по/лисячи, по/п'яте, по/двоє.

ні/звідки, на/око, у/горі, аби/куди

с/початку, під/час, ані/трохи, за/мало

де/коли, раз/у/раз, з/давна, на/зустріч

у/ночі, у/трьох, до/нині, ні/за/що