Прислiвник

а) незмінна особлива форма дієслова;

б) самостійна частина мови, що виражає ознаку предмета;

в) незмінна самостійна частина мови.

а) впевнено, прекрасно, котрийсь;

б) ліньки, попередньо, використано;

в) пошепки, інколи, сам на сам.

а) віч-на-віч;

б) сам-на-сам;

в) вгорі.

а) ознаку предмета за дією;

б) ознаку або приналежність предмета якійсь особі;

в) ознаку дії, ознаку іншої ознаки, ознаку предмета.

а) префіксально-суфіксальним;

б) основоскладання;

в) безафіксним.

а) зухвало, зліва, назустріч, карколомно;

  б) мізерно, ліворуч, наприкінці, туманно; 

в) уві сні, внизу, віддалік, високо.

а) Старому та хворому годи завше, як малому. 

б) Мені стало якось ніяково. 

в) Він говорив, не поспішаючи нікуди.

а) способу дії;

б) міри та ступеня дії;

в) причини.

     а) Неподалік від озера будинок відпочинку. 

б) У лісочку було прохолодно. 

в) У будинку неподалік світилося.