Прислівник

Основа речення.

Змінна частина мови.

Незмінна частина мови.

Ознаку предмета.

Ознаку дії, пояснює, куди вона спрямована.

Пояснює де, коли відбувається дія.

Як? Де? Куди? Звідки? З якого часу?

Як? Де? Куди? Який?

Як? Де? Куди? Звідки? Чий?

Зв`язується найчастіше з дієсловом.

Зв`язується найчастіше з іменником.

Виступає присудком.

Виступає другорядним членом речення.

Узимку, праворуч, легко.

Осінь, восени, осінній.

Згори, вгору, гора.

Легко дихається в лісі.

Глянув козак назад – вороги женуться.

Учора був дощовий день.

Узимку вітер вовком виє.

Угору йшли ми довго.

Тихенько вітер виє.

Зверху капає дощ.

Гарненько сяють зорі.

Ввечері пішов дощ.

Рясний цвіт, глибоко пірнає сумний погляд.

Навчатися сумлінно, шепоче ніжно, пірнає глибоко.

Швидка допомога, навчатися сумлінно, вогка земля.

Префікс

Закінчення

Суфікс

Лягати спати.

Лягати удосвіта.

Лягати пізно.

Лягати рано.

Узимку, вранці, влітку.

По заду, поблизу, в вечері.

Позаду, в осени, поблизу.

Поблизу, вранці, ввечері.