Прислівник

зранку, ліворуч, далеко, на диво

зробивши, вчора, день за днем, гірко

вибрано, сумно, рішуче, вільно

голосно, куплено, рано, швидко

скільки? чому? навіщо? яка?

де? куди? звідки? коли? в якій мірі?

який? чого? що? звідки? де?

з якої причини? через що? куди? якого? 

на зло, взимку, ненароком, знічев’я

на щастя, здавна, тепер; зосліпу

згарячу, зопалу, мимоволі, спросоння

вдень, спересердя, наперекір, напоказ

глибше, значно більше, вище, нижче

найуважніше, якнаймудріше, найщиріше, щиро

найбільш вдало, дешевше, ближче, яскраво

більш активно, менш наполегливо, широко, дужче

прекрасно, боляче, біло, зранку

щоденно, міцно, вчора, виразно

по-німецьки, весело, помітно, зручно

холодно, спокійно, сумлінно, урочисто

по-батьківськи, по-доброму, замолоду, начисто

останнє, ніжно, тихо, по-козацьки

по-моєму, наперекір, допізна, влітку

ридма, жартома, босоніж, пішки

по-перше, по-сусідськи, по-нашому, тихо

назавжди, удвічі, позавчора, забагато

коли-небудь, щороку, нашвидку, по-ведмежи

двічі, по-козацьки, найдорожче, всюди

іноді, відколи, деколи, потайки

звідусіль, угору, скрізь, навколо

далеко, де-не-де, взимку, щороку

сьогодні, надзвичайно, згарячу, щодня

удень, там, здавна, тепер

обабіч, тут, тонко, весело

на зустріч із поетом, з гори крутої, в купі листя

стати у слід, ударило щось у бік

зайди в перше село, у глиб лісу, в далечінь чудову

подаруй на пам’ять книгу, у двох зошитах, на своєму дворі

надворі заметіль, ішов назустріч, вкупі виросли

рік/у/рік, раз/у/раз, день/у/день, час/від/часу

слово/в/слово, казна/де, рука/в/руку, будь/як

один/по/одному, лице/в/лице, як/не/як, де/не/де

аби/то, хтозна/скільки, по/перше, по/вашому

до/міри, будь/що/будь, коли/не/коли, кінець/кінцем

 Знайомі з дитинства рідні місця чомусь викликали сьогодні в дівчини ясний неспокій.

Глянула на горби, які височіли над рікою. 

 Вони були голі, руді. 

 Ще малим дівчам вона блукала отут з подругами, купалась ось у тому загоні з похилою вербою. 

 Вони були голі, руді. 

Ще малим дівчам вона блукала отут з подругами, купалась ось у тому загоні з похилою вербою.  

 Глянула на горби, які височіли над рікою. 

 Знайомі з дитинства рідні місця чомусь викликали сьогодні в дівчини ясний неспокій.