Прислівник

особлива незмінна форма дієслова, яка означає ознаку дії, ознаку предмета або ознаку іншої ознаки.

службова частина мови, яка відповідає на питання як? де? куди? коли? чому? скільки?

незмінна самостійна частина мови, що виражає ознаку дії чи стану, ознаку предмета чи іншої ознаки .

змінна самостійна частина мови, яка означає ознаку дії, стану, предмета, іншої ознаки.

 присудком

означенням

обставиною

додатком

має

 не має

випадково, весною, пішки;

ліньки, попередньо, використано;

на пам’ять, завширшки, троє;

весело, інколи, сам на сам.

найліпше;

більш актуально;

найбільш вдало;

менш красивіше.

більш тепло;

найтепліше;

найбільш тепло;

більш тепліше.

віч/на/віч, по/домашньому, будь/де;

в/тричі, колись/то, хтозна/куди;

до/речі, без/кінця/краю, далеко/таки;

раз/у/раз, по/суті, день/при/дні.

швидко — швидше;

близько — близькіше;

добре — краще;

весело - веселіше.

І блідий місяць на ту пору із хмари де/де визирав.

У неділю вранці/рано поле вкрилося туманом.

Що/вечора дівчинонька в садочок виходить.

Козаченька молодого тишком/нишком виглядала.

на/щастя, на/виворіт, у/переміш;

з/висока, за/молоду, без/перестанно;

у/п’ятьох, на/завжди, по/дитячому;

до/пізна, куди/небудь, перед/усім.