Прислівник

самостійна змінна частина мови, яка означає ознаку дії, ознаку предмета чи ознаку іншої ознаки й відповідає на питання як? де? коли? тощо

самостійна незмінна частина мови, яка означає ознаку дії, ознаку предмета чи ознаку іншої ознаки й відповідає на питання як? де? коли? тощо

самостійна незмінна частина мови, яка означає ознаку предмета чи ознаку іншої ознаки й відповідає на питання як? де? коли? тощо

тільки обставини

будь-якого члена речення

обставини, означення, присудка

низько, повільно, там

швидко, спокійно, тихо

високо, вдень, чисто

ушосте

навесні

двічі

Спросоня, щодено, зраня

неждано, станано,шалено

попідтиню,числено, бездумний

Будь/хто, по/новому,аби/куди

хтозна/де, де/коли,мимо/волі

По/братськи, казна/коли, пліч/о/пліч

Надміру, безжалю,навесні

Тимчасом,наново, нажаль

Деколи,влітку,щовечора

День/у/день, час/від/часу,уві/сні

По/черзі, по/братськи, рік/у/рік

Раз/у/раз,хоч/не/хоч, як/не/як

Діти стали підніматися на/гору

Зорі тихо миготять у/горі

Пісня по/ волі давно не літала