Прислівник

Чомусь стало сумно.

Абикого я не буду запрошувати.             

Візьми якусь книжку.  

Я тобі дещо подарую. 

Усі прислівники мають ступені порівняння.  

У реченні прислівник буває тільки обставиною.  

Прислівник — це незмінна частина мови.     

Прислівник змінюється за родами й числами. 

глянув скоса, відповів тихо, перев’язали навхрест  

живе далеченько, подивився спідлоба, зустрічались щовечора  

прямував туди, весело дзюркоче, пахне духмяно  

пиши охайно, покришив дрібно, мешкали там 

Це дерево вище за інші.  

Моє помешкання затишніше.  

Діти, співайте голосніше.  

У тебе завдання легше. 

Він зробив це ненавмисне.       

У будинку неподалік світилося.  

У садку було прохолодно.  

Дітям було весело. 

донині 

позавчора  

мимоволі  

посередині 

Буква и пишеться в кінці прислівників, після літер, що позначають м’які приголосні.

 Після префікса по- у прислівниках із суфіксами -и, -ому, -ему пишеться дефіс.  

Ні з прислівниками завжди пишеться окремо. 

Прислівники не пишуться через дефіс.

дотеп..о, невпевне..о, сумлі..о 

химер..о, схвильова..о, легковаж..о  

приголомше..о, охай..о, безви..о  

визначе..о, дошкуль..о, докорі..о

Цей чоловік (не)спокійно поглядав на двері, наче чекав когось.  

Заходь у воду, не бійся, тут (не)глибоко, а мілко.   

Він зачепив тебе (не)навмисно.  

Хлопець говорив (не)весело.

Я (ні)куди не їду.  

На жаль, тебе замінити (ні)ким.  

Він у роботі (ні)те (ні)се.  

(Ні)де не було слідів.

(казна)коли, з(давна), (по)товариськи  

(по)французьки, (ні)коли, яко(сь)  

(часто)густо, (будь)де, (по)сусідськи  

(казна)коли, (десь)інде, (тим)часом 

рік(у)рік  

пліч(о)пліч      

раз(за)разом  

час(від)часу