Діагностувальна робота №6. Прислівник

самостійна частина мови, що виражає ознаку предмета, граматично виявлену в категоріях роду, числа і відмінка.

незмінна самостійна частина мови, що виражає ознаку дії, стан предмета або ознаку якості .

 самостійна частина мови, що має значення предметності, вираженої у формах роду, числа і відмінка.

самостійна частина мови, що вказує на предмети, ознаку предмета, кількість, але не називає їх.

який? яка? яке? які? чий? чия? чиє? чиї?

«що робити?», «що зробити?».

хто?, що?, чий?, скільки?

як? де? звідки? наскільки? якою мірою?

Настала довгожданна весна.

Тут погідне сонце, а десь за горами вітер.

Радісні діти йдуть до школи.

весело, впевнено, добре

мало, багато, допізна

вплав, напам'ять, підряд

розумно, легко, добре

навмисне, напоказ, по-латині

ледве встиг, досить активно, згорів дотла

наполегливо, легко, впевнено

гуртом, уплав, наперекір

повторив двічі, надзвичайно повільний, занадто швидкий

удома, ліворуч, попереду

вранці, взимку, здавна

зопалу, згарячу, спросоння

мимоволі, зозла, спересердя

довіку, щороку, колись

згори, навкруги, звідусіль

чому, ненароком, тому

скрізь, ніде, тут

тепер, понині, довіку

поволі, зосліпу, знічев'я

смерком, щодня, щогодини

нащо, вжарт, умисне

вголос 

 додому

спересердя

ніжно

ішли по/двоє

з\низу подивився

десь/ колись відбувалося

наговорився до/схочу

куди-небудь, хоч-не-хоч, будь-що

пліч-о-пліч, так-таки, по-третє    

раз-у-раз, до вподоби, ні-коли          

будь-що-будь, вранці-рано, абикуди.

коли/не/коли, без/кінця/краю, що/дня.

часто/густо, як/небудь, на/вічно.     

будь/коли, де/інде, на/гора.

по/моєму, де/таки, зроду/віку.          

ні/чогісінько не вміє

ні/коли не принесуть

ні/куди не піду

ні/туди ні/сюди  

ніяк не/холодно  

не/втямки йому

не/глибоко , а мілко

не/далеко йти

стара…о.   

попідти…ю.    

стурбова…о.  

зляка…о.

со…о

схвильова..о   

незако…о 

зосередже…о