Прислівник

пліч-о-пліч, опівдні, дехто

нарешті, вранці, казна-що

усередині, без кінця, чий-небудь

збоку, завглибшки, ніколи

Маковейчику на серці просторо і легко.

Блідий ранок несміливо зазирнув у вікна.

Назустріч дівчині йшов велично лось.

Швидше і швидше котилися морські хвилі.

Допізна того вечора жевріло вогнище.

Дорога праворуч губилася в малиннику.

Опівночі айстри в саду розцвіли.

Стрункі дерева стояли обіруч голі.

швидко-швидше

холодно-холодніше

погано-поганіше

добре-краще

сильно-сильніше

чисто-чистіше

високо-вижче

солодко-солодше

глибоко-глибше-найглибше

багато-більше-найбагато

тяжко-тяжіше-найтяжіше

товсто-товсше-найтовсше

вгорі, весело, щасливо, світло;

 яскраво, мудро, міцно, твердо;

наскрізь, сьогодні, рано, мовчки.

м’яко, погано, каліграфічно, внизу;

Рано, нове, увечері, прагнучи.

Багато, веселе, вечір, сяючи.

Додому, вдруге, по-моєму, тут.

Мало, по-нашому, вгору, дивак.

Тут лагідне сонце, а десь за горами вітер.

Нестерпно бути мертвим за життя.

Ніде щиріше не співають, як в Україні.

У блакитному небі співають пташки.

копай глибше, вивчити напам'ять, сказати навмисне

веселіше обличчя, поводитися спокійніше, зробити по-вашому

поглянути вгору, рушити праворуч, скаржиться на пам'ять

зв'язати міцніше, глибоке озеро, пірнати глибоко

У садку було прохолодно.

Він зробив це ненавмисне.

У будинку неподалік світилося.

Дітям було весело.

Підніміть руки вище.

Шоколадне морозиво смачніше.

Цьогорічне літо тепліше.

Крісло зручніше, ніж стілець.

незмінна особлива форма дієслова;

самостійна частина мови, що виражає ознаку предмета;

незмінна самостійна частина мови;

службова частина мови.

Поновити.

Новина.

Новий

По-новому

має закінчення

не має закінчення

має корінь і закінчення

має суфікс і закінчення

способу дії;

місця;

причини;

міри і ступеня

завтра, сьогодні, далеко, удень

гарно, шкідливо, обов'язково, переконливо

спросоння, назад, уверх, мало

узимку, давно, зозла, весело

 який? яка? яке? які? чий? чия? чиє? чиї?

«що робити?», «що зробити?».

хто?, що?, чий?, скільки?

 як? де? звідки? наскільки? якою мірою?

 від займенників

 від іменників

складанням основ повнозначних слів

 від дієслів

від іменників

від займенників

складанням основ повнозначних слів

від дієслів

від займенників

від іменників

складанням основ повнозначних слів

від дієслів

надалі, сидячи, час

внічию, попідвіконню, щодня

куди-небудь, будь-коли, такий

по-вашому, раз у раз, ви

по-кавказьки, плутано, невдовзі

рішуче, уп’яте , небо

швидко, один, двічі

по-заячи, граючи, заячий

інакше, інший, час від часу

взимку, по-сусідськи, поряд

двоє, щонеділі, безвісти

солодко, втричі, хто-небудь