Прислівник

а) незмінна частина мови, яка називає ознаку дії або пояснює, як, де, коли відбувається дія, куди вона спрямована;

б) частина мови, яка вказує на предмети, їхні ознаки, кількість, але не називає їх;

в) частина мови, що називає ознаку предмета

а) хто? що?;

б) який? яка? які?;

 в) як? де? куди? коли?

 а) називає ознаку предмета;

 б) називає ознаку дії;

 в)  називає кількість предметів.

а) розумна, швидко, ясно;

б) надзвичайно, солодкий, навесні;

в) довкола, опівночі, вгорі.

а) прислівники мають закінчення;

б) прислівники не мають закінчення;

в) прислівники змінюються за відмінками.

а)  вгору, вниз, вгорі,  унизу;

б) в гору, вниз,  угорі,  унизу;

в)  вгору,  вниз,  угорі,  у низу.

 а) солодкий - гіркий;

б)  далеко - близько;

в)  старанно -  правильно.

а) добрий, лагідний;

б)  добре, лагідно;

в) йде, пересувається.

а) голосно, весело, внизу;

б) ліворуч, щасливо, радісно;

в) цікаво, сміливо, пізно.

а) головним ;

б) другорядним;

в) він не є членом речення.

а)  летіли зозулі, пише швидко;

б) весело грали,  привітно спілкувалися;

в) добре слово; розумний учень.